Вчені Університету Британської Колумбії та Шведського музею природної історії виявили, що лава з вулканічних гарячих точок, таких як Гаваї, Самоа та Ісландія, ймовірно, походить із однорідного резервуару в мантії Землі. Дослідження було опубліковано у журналі Nature Geoscience.
Виявилося, що мантія Землі набагато однорідніша за хімічним складом, ніж вважалося раніше, і що лави набувають своїх унікальних хімічних особливостей лише шляхом до поверхні. Це відкриття спростовує колишні уявлення, що мантія складається з окремих хімічних резервуарів.
Мантія Землі є вируючим шаром розплавленого і напіврозплавленого матеріалу, що становить близько 84 відсотків об’єму планети, що знаходиться між залізним ядром і поверхневою корою. Коли магма, отримана з мантії, проникає у кору і вивергається поверхню, вона називається лавою.
Дослідження ґрунтувалося на аналізі слідових елементів та ізотопів лави, що вивергалася з вулканів, розташованих в океанічних гарячих точках. Вчені змогли виявити вплив різних процесів, що впливають на магму на шляху до поверхні, та встановити, що всі лави гарячих точок мають однаковий вихідний склад.
Отримані дані показали, що відмінності у хімічному складі лав виникають через взаємодію магми з породами під час її підйому через земну кору. Дослідники виявили новий зв’язок між лавами гарячих точок і континентальними базальтовими лавами, що містять алмазоносні кімберліти. Незважаючи на значні відмінності, ці лави мають одного й того самого магматичного «предка».
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.