У липні 2025 року в Україні відбулося перше з початку повномасштабної війни велике переформатування Кабінету Міністрів. Те, що довго назрівало, сталося. Після понад п’яти років на посаді прем’єр-міністра країну залишає Денис Шмигаль — своєрідний «рекордсмен» стабільності в уряді воєнного часу. Але покидати політику він не збирається — натомість очолює одне з ключових міністерств у країні, яка веде війну за виживання.
Зміни глибокі не лише за змістом, а й за структурою. Частину міністерств ліквідують, інші зливаються у “супервідомства”, а нові призначення показують, хто дійсно має вплив на політичну архітектуру країни.
🔹 Прем’єрка зі штабу Єрмака
Новою очільницею уряду стала Юлія Свириденко, донедавна — міністр економіки та перша заступниця Шмигаля. Вона вже багато років вважається людиною з близького кола голови Офісу президента Андрія Єрмака, тож її призначення в експертних колах сприйняли як ознаку консолідації контролю Банкової над виконавчою владою.
Це не нова обличчя для політичної системи — ще у 2020–2021 роках Свириденко була заступницею Єрмака в ОП. Її репутація — жорсткий адміністратор, який добре знає економічний блок, і водночас не схильна до публічної гри.
🔸 Денис Шмигаль — в обороні
Сам Денис Шмигаль, залишивши прем’єрське крісло, отримав нову роль — міністра оборони. Це нетипове призначення: Шмигаль — не військовий і не безпековець, а дипломований економіст. Проте саме його поставили відповідальним за найскладнішу частину — перехід оборонної системи на новий рівень виробництва.
Його нове завдання — об’єднання оборонного управління і промисловості. Саме з цією метою ліквідується Міністерство стратегічних галузей промисловості, а його функції передаються Міноборони. Шмигаль має налагодити вертикаль, яка зможе давати на фронт більше української зброї — завдання від президента Зеленського звучить конкретно: досягти 50% частки вітчизняного озброєння на фронті за пів року.
🔻 Кінець “міністерств-новобудов”
Ще одне міністерство, яке не пережило реформу, — це Міністерство національної єдності, створене лише пів року тому. Відомство мало досить абстрактні цілі — формування української ідентичності. Та ще до початку його роботи експерти сумнівалися в його практичній доцільності.
Крапку поставив корупційний скандал. Міністру Олексію Чернишову оголосили підозру у хабарництві, а ВАКС встановив заставу в 120 мільйонів гривень. Попри це він відмовився йти з посади — зрештою, міністерство просто ліквідували.
🟢 Урядова надбудова: “економічний монстр”
Одним з найцікавіших структурних рішень стало створення нового “суперміністерства” економіки. Воно поглинає одразу два колишніх міністерства — аграрної політики та довкілля. Таким чином, економічний блок уряду централізується в одних руках.
Новим міністром економіки став Олексій Соболєв — колишній перший заступник Свириденко. У професійних колах його називають “технократом з принципами” — він має успішну історію в Prozorro.Sale та у сфері малої приватизації. Експерти вважають, що саме Соболєв здатен дати реальний поштовх дерегуляції.
Але не все так гладко. Об’єднання з Мінагрополітики викликало шквал критики з боку аграрних об’єднань, які наголошують: агросектор — це не просто “економіка”, а фундамент українського експорту і продовольчої безпеки. Заклики зберегти окреме міністерство поки не були почуті.
🔷 Нові ролі для старих людей
🟡 Герман Галущенко, колишній міністр енергетики, повернувся до Мін’юсту, де працював ще за часів Януковича і пізніше — в “Енергоатомі”.
🟡 Його місце у Міненерго зайняла Світлана Гринчук, яка вже мала досвід у сфері кліматичної політики, працювала заступницею Галущенка і навіть очолювала Міндовкілля (яке тепер розформоване).
⚫ Соцполітика — у руках фінансиста?
Найбільш суперечливим призначенням стало рішення зробити Дениса Улютіна, податківця і фінансиста з Мінфіну, новим міністром соціальної політики.
Його критикують навіть у президентській партії. Голова профільного комітету Галина Третьякова прямо заявила: він не знає пенсійного віку, не розуміє структури соцзахисту і не має бачення реформи. Але, очевидно, головний критерій — лояльність і технократичність, а не соціальна експертиза.
🧭 Стабільність там, де чутки
Незважаючи на резонансні обговорення в ЗМІ, Оксен Лісовий залишився міністром освіти, Віктор Ляшко — охорони здоров’я, Сергій Марченко — фінансів, Ігор Клименко — внутрішніх справ, Наталія Калмикова — у справах ветеранів, Матвій Бідний — молоді та спорту, а Олексій Кулеба зберіг пост віцепрем’єра з питань регіональної політики.
🔚 Висновок
Це не просто зміна персоналій. Це переналаштування системи на нову воєнну і післявоєнну реальність. Банкова зміцнює контроль, консолідує ключові ресурси — економічні, оборонні, адміністративні — під керівництвом технократів і наближених до Єрмака осіб.
Деякі рішення виглядають логічними, інші — суперечливими. Але очевидно: країна входить у нову фазу війни та виживання. І уряд, як ніколи, повинен бути не просто “своїм”, а ефективним.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.