Мешканці Запоріжжя чудово пам’ятають розтягнуту на десятиліття епопею, на яку перетворилося будівництво мостових переходів через Дніпро. Спочатку їх хотіли звести ще за СРСР, у 1965 році, але тоді не зрослося – і про проект надовго забули.
У вже незалежній Україні він також неодноразово стопорився з різних причин: реально крига скресла, коли до влади прийшли Володимир Зеленський та монобільшість від «Слуги народу». У присутності гаранта 22 січня поточного року верхівка найвищого вантового мосту в нашій країні довжиною понад 9 км була помпезно відкрита.
– Сьогодні ми об’єднуємо нашу державу не лише словами та відкриваємо найвищий міст в Україні. Його називали «пам’яткою корупції» багато років. Нехай тепер він стане монументом єдності, – сказав на тій церемонії Зеленський.
Нагадаємо, що реалізовувався масштабний проект під егідою “Великого будівництва”. І до того ж у найкоротші терміни, що за підсумком, звичайно, не могло не вийти боком. У принципі мостобудівники не приховували, що дорожнє покриття на об’єкті – тимчасове. Аж надто хотілося владі якнайшвидше відкрити рух мостом і дати масам позитивну картинку про свою бурхливу діяльність, яка до того моменту вже почала помітно «просідати».
Так ось, замінити тимчасове покриття на стійкий гумасфальт планувалося з приходом стабільно теплої та сухої погоди, тобто вже навесні. Але пролунала війна – владі стало не до виконання цих обіцянок. І тільки зараз, у вересні, все перейшло в активну фазу: робітники знімають дорожнє покриття на мосту, щоб прокласти покриття вже на постійній основі.
Запорожці, які регулярно користуються вантовим мостом для переїзду з одного берега Дніпра на інший, підтверджують: лише за півроку новенька гордість міста справді помітно зносилася. Всі чотири смуги рясніють тріщинами та вибоїнами, тому на даний момент ремонтники перекрили дві смуги у напрямку з боку Набережної магістралі.
Само собою, на мосту утворилися пробки, рух тут йде зі швидкістю старої черепахи. Однак головне питання в іншому: можливо, владі взагалі не варто було гнатися за рейтингами і замилювати очі запорожцям тимчасовим дорожнім покриттям на такому важливому для міста об’єкті? Ми без нього, повторимося, жили не одне десятиліття – напевно, могли б потерпіти ще півроку до того, як міст оснастять «постійним» асфальтом і не буде пересудів з пересудами.
Загалом закрадаються крамольні думки: мабуть, просто хтось вирішив не лише відмити гроші на грандіозному запорізькому будівництві, а й «заробити» одразу двічі. Тим більше зараз, коли західні партнери стали давати Україні гроші не лише на відсіч агресору, а й поступове відновлення інфраструктури. А це клондайк для тих, хто знає, як вирішувати такі питання «з розумом».
Кажете, під час війни це підлість? Звичайно, але чому дивуватися, якщо для окремих наших політиків/чиновників після набуття влади все людське різко стає чужим? Це видно хоча б з того, що гроші для відновлення тих же доріг по всій Україні вони без сорому совісті «відняли» з фінансування ЗСУ.
Чергова «зрада»? Та ну що ви – просто бізнес, нічого антипатріотичного. А те, що «пам’ятник корупції» у Запоріжжі поки так і не змінив свого неблагонадійного статусу, справа цілком життєва.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.