Фізики вперше точно виміряли ширину розпаду W-бозону – переносника слабкої ядерної взаємодії – за допомогою детектора ATLAS на Великому адронному колайдері. Про результати дослідження, яке підтверджує сучасну фізичну теорію і поки що не виявляє присутність Нової фізики, повідомляється у статті, опублікованій у репозиторії препринтів arXiv.
Шириною розпаду частинки називають ширину розподілу енергії частки, що розпадається, при цьому для частинок з надзвичайно коротким часом життя буде значна невизначеність у виміряній енергії.
Очікується, що відхилення виміряної ширини розпаду W-бозону від передбаченої в рамках Стандартної моделі вказуватиме на незвичайний тип розпаду та виникнення нових, ще не відкритих частинок.
Ширина W-бозону раніше була виміряна на Великому електрон-позитронному колайдері (LEP) ЦЕРН та Теватронному колайдері Fermilab, що дало середнє значення 2085 ± 42 мільйони електронвольт (МеВ), що відповідає передбаченню Стандартної моделі 2088 ± 1 МеВ.
Вчені проаналізували дані протон-протонних зіткнень при енергії 7 тераелектронвольт, зібрані під час першого запуску БАКа, та отримали значення ширини W-бозону як 2202 ± 47 МеВ. На сьогоднішній день це найточніший вимір, отриманий в ході одного експерименту, і, хоча він трохи більший, він також узгоджується з прогнозами Стандартної моделі з точністю до 2,5 стандартних відхилень.
Очікується, що майбутні вимірювання ширини та маси W-бозону з використанням більших наборів даних ATLAS зменшать статистичні та експериментальні невизначеності.
Раніше повідомлялося, що великий адронний колайдер зупинили через економію енергії.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.