Поки Україна та її союзники сподівалися, що санкційний тиск нарешті зламає російську економіку, конфлікт на Близькому Сході різко змінив розклад. Стрибок нафтових цін після початку американсько-ізраїльської операції проти Ірану дає Кремлю те, чого він потребував найбільше: живі гроші, відновлення «фінансової подушки» та можливість продовжувати фінансувати агресію проти України. Детальний аналіз підготувало видання «Бізнес Цензор».
Чотири роки очікувань — і жодного колапсу
Пішов п’ятий рік, відколи Росія мала от-от зазнати фінансового краху від міжнародних санкцій. Очікування, з якими Україна зустрічала початок великої війни, не справдилися. РФ навчилася обходити обмеження, продовжує продавати нафту і газ та фінансувати агресію — хоча робити це стає дедалі складніше.
Нафтогазові доходи Росії у 2025 році впали на 24% порівняно з попереднім роком — а в грудні падіння сягнуло катастрофічних 43%. Brent опустилася нижче $60 за барель, а російська Urals із санкційною знижкою торгувалася на рівні $40–45 — значно нижче закладених у бюджет $59.
Як Кремль залазив у кишені росіян
На початку великої війни Росія компенсувала бюджетний дефіцит коштом Фонду національного добробуту (ФНБ). У 2022–2023 роках звідти витратили по 2,9 трлн рублів, у 2024-му — ще 1,3 трлн. Ліквідних активів у фонді майже не залишилося: близько 70% ФНБ — це неліквідні акції державних компаній та «Сбєрбанку», реальна ринкова вартість яких суттєво менша від номінальної.
У 2025 році Кремль вдався до найбільшого за чверть століття пакету податкових змін: податок на прибуток підприємств зріс з 20% до 25%, запроваджено прогресивну шкалу ПДФО до 22%, ПДВ для спрощенців з доходом від 60 млн рублів. У 2026 році — новий раунд: ПДВ підвищено з 20% до 22%, поріг для спрощенців знизили до 20 млн рублів з перспективою скорочення до 10 млн до 2028 року.
Попри все це, дефіцит федерального бюджету РФ за 2025 рік досяг рекордних 5,6 трлн рублів. Щоправда, у відносних показниках це лише 2,6% ВВП — поки що керований рівень. Але реальна ситуація гірша: частину грудневих видатків 2025 року перенесли на початок 2026-го, аби «вписатися» у заплановані показники дефіциту.
«Минулорічні грудневі видатки Росії були найнижчими з 2019 року. Аби ‘влізти’ у заплановане значення дефіциту, частину закупівель вони перенесли на початок вже цього року», — пояснює керівниця Sanctions Team у KSE Institute Юлія Павицька.
Читайте також: Іран офіційно закрив Ормузьку протоку: КВІР відкриватиме вогонь по будь-якому судну
Економіка сповільнюється, але ще тримається
За даними KSE Institute, ВВП Росії на початку 2025 року скоротився на 0,7%, а річне зростання склало лише 0,6% — і то переважно завдяки надзвичайним вливанням у ВПК. Автовиробництво обвалилося на 24%, виробництво цементу — на 9,1%, металургія — на 3,8%, вугільна галузь — на 1,5%.
Офіційна інфляція у січні 2026 року становила 6,3% у річному вимірі, проте ЦБ РФ тримає ключову ставку на рівні 15,5% — що свідчить про те, що реальний рівень цінового тиску значно вищий. На піку ставка сягала 21%.
Стабільність рубля підтримується позитивним платіжним балансом: у 2025 році він зміцнився відносно євро на 6%, відносно долара — на 11%. Держборг залишається відносно низьким — 14% ВВП. Для порівняння, в України цей показник вже перевищив 100%.
Іранський подарунок для Путіна
На відкритті торгів 9 березня 2026 року Brent коштував $116 за барель, а російська Urals — $100. Це кардинально змінює бюджетну арифметику Кремля.
По-перше, кожен долар понад $59 (ціна «отсєченія») автоматично наповнює ФНБ — «фінансову подушку» Росії на майбутнє. По-друге, миттєво зростають нафтогазові доходи бюджету — а отже, і можливості виробляти дрони, ракети, боєприпаси та набирати нових військових.
Крім того, США тимчасово дозволили Індії знову купувати російську нафту — через дефіцит на ринку після фактичної блокади Ормузу. До цього Індія скоротила імпорт Urals на 42% під американським тиском. Тепер цей тиск знято.
«Тривалий час Росія мала високі обсяги нафти ‘на воді’, тобто завантаженими у танкери, але ці танкери ходили без конкретного призначення. Ймовірно, через загострення в Ірані Росія зможе ‘розпихати’ цей надлишок нафти в Індію та Китай», — зазначає Павицька.
Що це означає для України
Зв’язок прямий і жорсткий: чим довше триває конфлікт на Близькому Сході і чим вища ціна нафти — тим більше грошей отримує Росія, тим більше вона може витрачати на війну проти України.
Кінець 2025 — початок 2026 року був моментом, коли санкційний тиск нарешті починав реально болісно позначатися на Кремлі. Тепер цей момент відсунуто. Росія отримала передишку — і, що особливо небезпечно, можливість не просто «дотягнути» до переговорів, а й накопичити ресурси для нових ударів.
«Нам залишається лише схрестити пальці та сподіватися, що ситуація в Ірані не перетвориться на середньо- або довгостроковий конфлікт з усіма відповідними наслідками для нафтового ринку», — резюмує Павицька.
