З початку року Україна не менше 64 разів атакувала об’єкти російської нафтової інфраструктури — стільки нарахувала Російська служба Бі-бі-сі.
Йдеться насамперед про нафтопереробні заводи та нафтобази. Щонайменше у 49 випадках влада або російські новинні телеграм-канали повідомляли про пожежі після таких атак.
Багато хто вдавався згасити того ж дня, але були й винятки.
Крім того, дві атаки з подальшими пожежами було зафіксовано в окупованому Росією Луганську.
Приблизно чверть усіх атак (17) припала на Краснодарський край, а на другому місці з великим відривом йде Ростовська область (п’ять інцидентів).
Одну з найтриваліших пожеж після такої атаки гасять уже шостий день на нафтобазі в місті Пролетарськ Ростовської області. Димовий шлейф від пожежі станом на 22 серпня тягнувся за підрахунками Бі-бі-сі на більш ніж 80 км на супутникових знімках Copernicus Sentinel.
Інша резонансна атака відбулася 22 серпня у порту Кавказ поблизу Кримського мосту – відповідальність за неї взяли на себе ВМС України. Внаслідок тієї атаки був пошкоджений і, ймовірно, затонув залізничний пором, який віз 30 цистерн з паливом.
Об’єкти російської нафтової інфраструктури загалом — логічна мета для таких атак. Доходи від продажу нафти та газу – одне з основних джерел поповнення російського бюджету.
Зараз у Росії діє заборона експорту бензину. Влада ввела його з 1 березня на тлі зростання цін на бензин на внутрішньому ринку — правда, наприкінці травня його дія призупинила трохи більш ніж на два місяці. Спочатку він мав завершитися у вересні, але влада вирішила продовжити його до кінця року.
Ціни почали зростати навесні на тлі скорочення виробництва бензину. Причиною став ремонт деяких НПЗ, а також атаки безпілотників на заводи. Щоправда, оцінити шкоду від нападів складно — найчастіше нафтові компанії не розкривають, як довго їм доводиться лагодити заводи та наскільки довелося скоротити виробництво.
Ситуація на ринку бензину досі залишається напруженою, тому влада і обмежує експорт. Тим більше, що від цін на бензин залежать ціни на логістику — тобто перевезення різних товарів та послуг.
Виробники продуктів вже попереджали торговельні мережі про можливе зростання цін на продукти, про це пише «Комерсант». Вони пояснили ці рішення, зокрема зростанням витрат на логістику.
З військової точки зору ці атаки мають сенс, тому що НПЗ та інші підприємства ПЕК досить легко вразити дроном — вони стоять на одному місці, займають велику площу, на якій дуже багато вразливих місць. Але головне вони дуже слабко захищені.
Навесні 2024 року, коли кампанія з обстрілу нафтогазової інфраструктури Росії набрала обертів, у пресі обговорювали можливість захисту підприємств зенітними комплексами «Панцир С1». У такому разі їх довелося б знімати з інших об’єктів, послаблюючи ППО.
Проте з того часу, судячи з публікацій у пресі, у захисті паливних об’єктів мало що змінилося. «Панцирі», очевидно, залишилися на фронті та стратегічних об’єктах. Щоправда, ємності на деяких НПЗ стали закривати протидронними сітками, але, судячи з останніх подій, вони допомагають слабко.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.