Замість розвитку — ліквідація: що відбувається з захопленими заводами у Бердянську

У тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області російська влада продовжує демонтаж промислового потенціалу міста. Підконтрольні окупантам структури послідовно ліквідовують підприємства, які до війни були основою місцевої економіки.  

🔻 «Азовпромтара»: офіційна ліквідація замість відновлення

Як стало відомо, вже 10 червня заплановано повну ліквідацію одного з ключових підприємств міста — заводу «Азовпромтара», який до 2022 року був провідним виробником тари в Україні. На території підприємства працює ліквідаційна комісія під керівництвом Ірини Чечеткіної, призначеної окупаційною адміністрацією.

Після захоплення у 2023 році, завод було зареєстровано у російських реєстрах, а директором призначили Олександра Щирського, який згодом став фігурантом скандалу через борги із зарплат та розтрату коштів. Незважаючи на це, йому навіть вручили грамоту від окупаційної влади за “розвиток промисловості Бердянська”.

За два роки після захоплення підприємство не відновило жодного виробничого процесу.

🏗 «Бердянські жниварки»: зупинка виробництва — лише питання часу

Ще гірша ситуація на найбільшому заводі Бердянська — «Бердянські жниварки». Підприємство вже давно не запускає нових виробництв, натомість розпродає залишки довоєнної продукції.

У березні 2025 року було ухвалено рішення перевести завод на скорочений графік роботи — 2–3 дні на тиждень, проте його реалізацію відтермінували через російське трудове законодавство, яке вимагає попередження працівників за два місяці.

Нині ідея знову повернулась до порядку денного:

“На заводі нема замовлень, грошей теж. Тож планують перевести підприємство на напівпростой”, — повідомляють місцеві мешканці.

Крім того, з’явилася інформація про плани проводити екскурсії на території заводу — вочевидь, щоб демонструвати «успіхи» під окупацією.

⚙️ «Азмол»: ілюзія життя на тлі стагнації

Ще одне знакове підприємство — завод «Азмол», який окупаційна влада демонструє як приклад «живого виробництва». Проте, за словами жителів міста, це лише імітація діяльності. У 2025 році підприємство отримало лише кілька дрібних замовлень на одиничні бочки мастила.

Працівників не набирають, а тим, хто хоче звільнитися — не перешкоджають. Задля виплати зарплат дозволено продавати метал, який залишився на складі заводу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

2025-06-06