Міжнародна команда вчених із Канади та Люксембургу виявила, що життя у шлюбі, незалежно від взаємин у ньому, скорочує ризик формування підвищеного цукру в крові. Про результати роботи повідомляється у журналі BMJ Open Diabetes Research & Care.
Попередні дослідження вже показували, що шлюб чи спільне проживання корисні для здоров’я, особливо для людей похилого віку. Крім того, фахівці приходили до висновку, що ймовірність розвитку діабету другого типу пов’язана з низкою соціальних аспектів здоров’я, включаючи соціальну ізоляцію, самотність, умови життя, соціальну підтримку та інші.
Тепер автори вивчили зв’язок між сімейним становищем та якістю відносин із середнім рівнем глюкози. Для цього було проаналізовано дані біомаркерів у крові 3335 дорослих віком від 50 до 89 років, у яких раніше не діагностувався діабет.
В учасників також питали, чи є у них чоловік, дружина чи партнер-співмешканець, і ставили питання, спрямовані на вимірювання рівня напруги та підтримки у парі. Водночас враховувалися такі фактори, як вік, рівень доходу, зайнятість, куріння, фізична активність, схильність чи наявність депресії, індекс маси тіла (ІМТ) та наявність дітей.
Виявилося, що у людей, які пережили серйозні зміни у шлюбі (наприклад, розлучення), відбулися значні зміни у кількості HbA1c (середній глікемічний рівень у крові), а внаслідок виник ризик переддіабету. При цьому сама якість відносин не показала статистичної значущості в залежності від рівня глюкози, тому вчені припускають, що важливішим є сам факт наявності пари, ніж хороших відносин з партнером.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.