Український валютний ринок увійшов у фазу підвищеної волатильності, яка викликала хвилю занепокоєння серед населення та представників бізнесу. Станом на червень 2026 року котирування безготівкового долара впевнено наблизилися до психологічної межі у 45 гривень, тоді як євро торгується на міжбанку в межах 52 гривень. На готівковому ринку реакція виявилася ще стрімкішою: в обмінниках та касах банків долар уже перешагнув за лінію 45,05–45,20 грн, а європейська валюта сягнула 52,10–52,50 грн.
За даними фінансових моніторингів, попит на готівкову валюту в Україні за останні дні підскочив на 15–20%. Аналітики порталу «Мінфін» детально розібрали макроекономічні пружини цього процесу та спрогнозували, до яких «сюрпризів» готуватися українцям найближчим часом.
Чому девальвує гривня: внутрішні та міжнародні чинники
Попри ситуативне панічне скуповування валюти населенням (наприклад, щоденне чисте сальдо купівлі 5 червня становило помірні $26,3 млн), ситуація на ринку залишається під жорстким контролем Національного банку України. Зниження золотовалютних резервів (ЗВР) до $45,7 млрд (станом на 1 червня) не заважає регулятору залишатися головним маркетмейкером через щоденні інтервенції.
Нинішнє просідання національної валюти — це свідоме рішення НБУ в рамках «гнучкого керованого курсу». Послаблення гривні наразі має три чільні бенефіти для держави:
-
Наповнення бюджету: Митні збори та акцизи на імпорт прив’язані до курсу, тому вищий курс генерує більше гривневих надходжень до держскарбниці.
-
Бухгалтерський прибуток НБУ: Переоцінка ЗВР при зростанні курсу збільшує балансовий прибуток Нацбанку, який згодом перераховується до бюджету.
-
Підтримка експорту: Українські експортери отримують більше оборотних коштів у гривні від продажу валютної виручки.
Проте зворотним боком медалі є загроза прискорення інфляції через здорожчання імпорту, що накладається на ріст комунальних тарифів та дефіцит кадрів.
Додатковим «паливом» для девальвації став глобальний ринок. Через блокування Ормузької протоки та війну на Близькому Сході інфляція в США прискорилася до 3,81% (3-річний максимум), а в Єврозоні — до 3,2% (33-місячний максимум). Як наслідок, світові центробанки готують контрзаходи. Вже 11 червня очікується засідання ЄЦБ, де ставку можуть підняти на 0,25%, а 17 червня відбудеться засідання ФРС США під керівництвом нового голови Кевіна Ворша (де прогнозують збереження ставок через позицію Дональда Трампа). Світові ралі за парою EUR/USD автоматично б’ють рикошетом по українському ринку.
Прогноз курсу на найближчі 14 днів
Повернення долара до рівнів 43,0–43,50 грн наразі є малореальним, адже НБУ нещодавно оптимізував структуру ЗВР, знову наростивши частку долара за рахунок продажу урядової макрофінансової допомоги від ЄС (яка заходить в євро). Окрім того, Нацбанк зважає на закладений у держбюджет-2026 середньорічний орієнтир у 45,7 грн/$.
Експерти прогнозують такі коридори на найближчі два тижні (до завершення засідань ЄЦБ та ФРС):
-
Долар США: на міжбанку — 44,20–45,30 грн; на готівковому ринку — поточний міжбанк плюс-мінус 15–25 копійок.
-
Євро: через високу світову волатильність пари EUR/USD (коридор 1,146–1,171) на українському міжбанку очікується в межах 51,20–52,50 грн; в обмінниках — плюс-мінус 20–30 копійок від безготівкових котирувань. Євро залишається головним інструментом для швидких валютних спекуляцій.
Раніше повідомлялося що інфляція в Україні вперше за кілька місяців сповільнилася до 8,2%.
