Популярність препаратів для лікування ожиріння, таких як Wegovy (семаглутид) та Mounjaro (тірзепатид), продовжує стрімко зростати. Проте клінічна практика показує вражаючу різницю в результатах: поки одні пацієнти стрімко втрачають вагу, інші борються з побічними ефектами без видимого прогресу. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, проливає світло на те, як наші гени керують цим процесом.
Гени апетиту та «ціна» швидкого схуднення
Аналіз даних 15 000 осіб, проведений спільно з компанією 23andMe, виявив два ключові генетичні варіанти, пов’язані з реакцією організму на ці ліки:
-
Зв’язок із нудотою: Вчені виявили ген, носії якого втрачають більше ваги, але водночас частіше страждають від сильної нудоти. Ті, хто має дві копії цього гена, можуть втрачати в середньому на 1,5 кг більше за інших.
-
Ризик блювання: Інший генетичний варіант відповідає за гостру реакцію на тірзепатид (Mounjaro). У 1% пацієнтів цей ген може викликати блювання, інтенсивність якого в 15 разів перевищує норму.
Етнічний фактор та походження
Дослідження показало, що генетична схильність до ефективності препаратів розподілена нерівномірно:
-
Європейці: Найбільш «сприятливий» для схуднення варіант гена мають 80% людей європейського походження (64% — одну копію, 16% — дві).
-
Афроамериканці: Лише 7% представників цієї групи мають відповідний генетичний маркер.
Це частково пояснює, чому біла та азійська етнічні приналежності часто асоціюються з кращими результатами в клінічних звітах.
- Читайте також: Названо головні принципи тренувань для схуднення
⚖️ Хто худне швидше: стать, вік та спосіб життя
Генетика — це лише частина пазлу. Дослідники виділяють інші важливі чинники:
-
Стать: Жінки вдвічі частіше за чоловіків досягають позначки у 15% втрати маси тіла при прийомі Mounjaro.
-
Вік: Молодші пацієнти зазвичай демонструють кращу динаміку зниження ваги.
-
Поведінка: Рівень фізичної активності та якість дієти залишаються фундаментом. Без зміни способу життя навіть найдорожчі ін’єкції можуть бути малоефективними.
Майбутнє: Прецизійна медицина
Вчені сподіваються, що в майбутньому генетичне тестування стане стандартом перед призначенням ліків. Це дозволить лікарям підбирати конкретний препарат та дозування індивідуально — підхід, відомий як «прецизійна медицина».
Проте професор Навід Саттар з Університету Глазго застерігає: до масового впровадження таких тестів у клінічну практику ще далеко. Наразі головним залишається комплексний підхід під наглядом фахівця.
