Природа приготувала нам велику кількість випробувань, з якими доводиться стикатися протягом усього життя. У цьому ряду особняком стоїть здоров’я, яке день у день піддається впливам найрізноманітніших негативних факторів. І завдання людини – постаратися її зберегти, хоча далеко не завжди все залежить від неї самої.
Захворювання серцево-судинної системи традиційно та впевнено посідають перше місце серед причин смертності українців. Про те, як відбувається їхнє лікування у запорізькому регіоні, ми говоримо з директором комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради Іваном Курпаяніді.
– Статистика свідчить, що хворобам даного профілю схильна безліч людей у нашому регіоні, – каже Іван Миколайович. – Що на це впливає? Спадковий фактор, екологія, гіподинамія, надмірно нервово-емоційний характер людини, її спосіб життя тощо. У Запорізькій області проживає близько 1,7 мільйона осіб, а на рік лише випадків інфаркту міокарда трапляється 1-2% від загальної кількості населення.
Наш центр розрахований на 160 ліжко-місць, ще 12 є у кардіореанімації. У довоєнний час щороку в поліклініці консультували до 75 тисяч осіб, у стаціонарі надавали допомогу 4200-4500 пацієнтам. У режимі 24/7 рятуємо людей від смерті при інфарктах, всіх видах аритмії, серцевої недостатності, ішемічних інсультах. Нерідко бувало, що в нас одночасно лікувалися до 200 людей.
Незважаючи на зменшення кількості планових пацієнтів, щодо гострих ситуацій за останні місяці навантаження на центр зросло. До війни у Запоріжжі було три медичні установи, де надавали спеціалізовану допомогу за тих самих інфарктів – ми, 5-а міська та обласна лікарні. Остання працювала в основному на жителів районів, але у зв’язку з бойовими діями ці території зараз фактично «відсічені».
У той же час, навіть незважаючи на військові дії, наш центр не припиняє надавати необхідну допомогу людям, які її потребують, і, як і раніше, робить це в цілодобовому режимі. При лікуванні серцево-судинних захворювань по-іншому і бути не може – рахунок нерідко йде на години, а то й хвилини.
До речі, зараз на базі нашого центру постійно мешкають кілька десятків медиків інших лікувальних закладів із тимчасово окупованих районів: весь другий поверх віддали під тимчасовий гуртожиток. Тут наші колеги живуть, ми організували для них харчування. Окреме спасибі волонтерам: вони допомагають центру медикаментами, антисептиками, миючими засобами, витратними матеріалами, продуктами.
– Іване Миколайовичу, скільки відділень в очолюваному вами медичному закладі та яка їх специфіка?
– Є амбулаторна та стаціонарна частини. У стаціонарі – чотири відділення: інтенсивної терапії, куди надходять пацієнти за екстреними показаннями, а також аритмій серця, серцевої недостатності та ішемічної хвороби серця.
В інтенсивній терапії людина знаходиться до 48 годин, потім, коли відбувається стабілізація стану та розуміння, яка у пацієнта провідна патологія, переводимо його у відділення для реабілітації та підбираємо лікування. Також у центрі є відділення інтервенційної кардіології, відділення неінвазивної діагностики та клініко-біохімічна лабораторія.
– Знаємо, що один із ключових напрямків діяльності центру – імплантація пацієнтам стентів.
– Ця процедура в Запорізькій області щорічно потребує близько 2500-3000 осіб, і ми маємо можливість проводити по 700-800 таких операцій на рік. Тим часом фіксується зростання кількості інфарктів у населення. Якщо у січні-лютому ми встановили 72 стенти, то у березні-квітні – вже 109. Все тому, що операції тепер проводимо ще й біженцям з інших областей України.
Зазначу, що сьогодні з зрозумілих причин централізоване постачання ліків, медичних засобів та виробів, у тому числі стентів, практично не здійснюється. У зв’язку з цим звернулися до керівника Запорізької ОВ Олександра Старуха, і його своєчасна допомога у цьому питанні дозволила нам продовжувати виконувати малоінвазивні операції на серці.
Крім стентування, тобто фактично безопераційного втручання, практикуємо встановлення тимчасових кардіостимуляторів – наприклад, якщо пацієнт потрапляє до нас із дуже рідкісним серцевим ритмом. Але якщо наслідки хвороби незворотні, людині буде потрібний постійний стимулятор – такого хворого передаємо кардіохірургам.
– Як часто центру вдається осучаснювати обладнання?
– Ультразвуковими апаратами забезпечені повною мірою, як і лабораторне обладнання. Щоправда, є проблема з видатковими матеріалами до останніх, бо закуповувалися вони у Харкові, а місто зараз переживає найтяжчі часи.
У 2018 році МОЗ за участю обласної влади закупило для центру стаціонарний ангіограф. Нещодавно він ненадовго виходив з ладу. Поки знайшли структуру, яка могла виконати ремонт, поки з апаратом зналися фахівці, працювали на пересувному резервному апараті. Але є розуміння, що основна частина ангіографа потребує заміни, а її вартість – не менше 4,5 мільйона гривень. Поки що виділення такої суми нам ніхто обіцяти не може з об’єктивної причини – у країні йде війна…
А ще доводиться констатувати, що, на жаль, наш пацієнт молодшає. Якість життя в країні сьогодні дещо вища, ніж на той момент, коли ми починали працювати у своїй сфері. Люди менше страждають на запальні захворювання, краще харчуються. Але одночасно з цим раніше стали частіше розвиватися атеросклероз, цукровий діабет, які позначаються на стані судин, проявляються ішемічна хвороба та інсульти.
Хочу наголосити: у разі виникнення симптомів вищезгаданих хвороб не відкладайте лікування на потім, потрібно терміново госпіталізуватися! І бажано вже в перші години після нападу. На «швидку допомогу» комендантська година не поширюється, а найменше зволікання може коштувати людині життя.
Пряма мова
– Дуже важливо, щоб пацієнт своєчасно звернувся до спеціалістів. Чим раніше ми почнемо лікувальні маніпуляції, тим більше м’язи серця зможемо врятувати та залишимо пацієнтові шанс на повноцінне відновлення.
Але інфаркт – не єдине небезпечне захворювання, часто хвороби серця проявляються гострими аритміями, гострою серцевою недостатністю. Найчастіше вони виникають у хворих, які вже перенесли серцево-судинні «катастрофи», мають хронічну ішемію, вади серця або були пізно прооперовані.
– Свого часу країною прокотилася низка смертей школярів на уроках фізкультури від зупинки серця. Чим це можна пояснити?
– Було проведено відповідне дослідження, у ході якого з’ясувалося: провиною усьому – гіпертрофічна міокардіопатія, генетичне захворювання. Проблема у цьому, що може проявитися у будь-якому віці. Причому найчастіше без операції не обійтися – їх проводять в столичному університеті серцево-судинної хірургії імені академіка Н.М.Амосова.
Якщо ж пустити все на самоплив, люди з таким діагнозом зазвичай помирають рано від раптової зупинки серця. Тому якщо дитина втрачала свідомість або в роді були випадки передчасної смерті, необхідно пройти обстеження у кардіолога виявлення ранніх ознак небезпечних захворювань.
Марина УЛУНОВА
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.