У світі знизилися ціни на діаманти: в останньому кварталі 2024 вони досягли мінімальних за останні десять років значень. Учасники ринку пояснюють це надлишком запасів алмазів в Індії, експерти — економічним спадом у Китаї та США та зміною цінностей. Міленіали та зумери воліють «розкішному життю» нові враження, а тренди на екологічність і нижчі ціни змушують споживачів віддавати перевагу штучним, а не натуральним каменям. Що відбувається з попитом на діаманти і яке підводне каміння можуть очікувати інвесторів, які вирішили заробити на багатогранних кристалах, — у матеріалі «Запорізьких Вістей».
Ціни на діаманти на світовому ринку поновили багаторічні мінімуми. Станом на 1 листопада індекс цін для каміння масою 1 карат знизився на 22 відсотки рік до року, досягнувши 4,62 пункту. Це виявилося мінімальним значенням протягом останніх десяти років.
Те саме сталося і в сегменті дрібніших діамантів. Камені вагою 0,3 карати стали дешевшими майже на третину (на 27 відсотків рік до року), а індекс їх цін склав 1,02 пункту. Середні екземпляри в 0,5 карати подешевшали на 14 відсотків до 1,64 пункту. Зниження цін торкнулося абсолютно всіх категорій: велике каміння масою 3 карати втратили 17 відсотків по відношенню до минулого листопада. Актуальний індекс цін на них становив 18,27 пункту.
Такі тенденції не могли не позначитися на вартості необробленого каміння. Індекс міжнародного майданчика з торгівлі діамантами International Diamond Exchange (IDEX), що фіксує вартість і алмазів, і діамантів, з початку року став меншим на 12,5 відсотка, і досяг 96,1 пункту, що виявилося мінімумом за п’ять років.
на 27% знизилася вартість каміння вагою 0,3 карата за рік
Окремо в Rapaport звернули увагу на слабкий ринковий попит на алмази, через який найбільша в світі діамантова компанія De Beers, підконтрольна британській Anglo American, запланувала знизити видобуток алмазів у 2024 році до 23-26 мільйонів каратів. До таких заходів компанія вдавалася і минулого року: тоді вона скоротила показники видобутку на 8 відсотків по відношенню до 2022-го, до 31,9 мільйона каратів.
У Росії найбільшим добувачем алмазів є «Алроса»: на неї припадає близько 90 відсотків ринку країни. Компанія активно експортує алмазну сировину до Індії, де відбувається її обробка, а також постачає невелику частину дорогоцінного каміння до Китаю. У 2023 році вона також знизила видобуток каменів у річному вираженні (на 2,8 відсотка), проте загальний виторг групи компаній за рік тільки зріс.
У 2021-2022 роках обсяги постачання алмазів до Індії значно збільшилися, через що в секторі огранювання утворилися невикористані запаси, розповів представник алмазодобувної компанії. Саме з бажанням огранювачів реалізувати накопичені запаси, за його словами, пов’язане здешевлення дорогоцінного каміння. Учасники ринку, однак назвали й інші причини.
Зумери віддають перевагу дорогим прикрасам емоції, мілініали — власне житло
Світ поступово розгортається від предметів розкоші до більш усвідомленого споживання, зазначають експерти. У Китаї та США — основних країнах-споживачах діамантів — попит на ювелірні вироби на тлі економічних труднощів уже звалився, а традиційні інститути, з якими пов’язані діаманти, отримали певне послаблення.
Банально — люди стали менше одружуватися. Крім того, вони обирають інші способи витратити гроші. Наприклад, замість покупки діаманту чоловік може використовувати ці гроші як перший внесок за будинок або разом з дружиною вирушити у подорож навколо світу.
Зниження інтересу до предметів розкоші спостерігається абсолютно скрізь, і діаманти просто відображають загальний тренд. Зважаючи на щорічний звіт Bain & Company, який вийшов у листопаді, сповільнився загальносвітовий попит не лише на ювелірні прикраси, а й на брендові одяг та сумки, елітну косметику. Це сталося вперше за 15 років, якщо не брати до уваги період пандемії.
Діаманти – це продукт маркетингу, а маркетингові стратегії при їх продажу зараз використовуються не так активно, називають ще одну можливу причину стагнації експерти. Ще у ХХ столітті цю ідею помітно просували. Велику роль тоді відіграла компанія “Тіффані”. Блакитна коробочка стала бажаною, проникла у культуру, кіно, музику. Колір Тіффані зустрічався навіть у автомобілях.
Сьогодні такого ажіотажу навколо діамантів немає: мільйоні набагато частіше прагнуть заробити на власну нерухомість, а вільні гроші інвестують у враження. Їхні пріоритети, як і пріоритети покоління Z відрізняються від вибору попередників. Молоді люди віком від 20 до 35 років рідше п’ють алкоголь, більше часу проводять у мережі, частіше грають в онлайн-ігри. Їх менше цікавлять предмети розкоші, а в кумири вони часто вибирають модних реперів та стримерів, яким статусність теж не така цікава.
Володіння люксовими речами не входить до цінностей людей покоління Y та Z, оскільки не приносить сильних емоцій. При цьому для багатьох із них важливо, щоб із річчю була пов’язана якась історія. Саме тому стали поширені різні колаборації, популярність набув пошуку одягу у секонд-хендах. Свій внесок зробив і світовий тренд на екологічну відповідальність, завдяки якому в інфополі стала формуватися думка, що виробництво штучних алмазів менше шкодить природі, ніж видобуток природних.
Як синтетичні алмази тиснуть на ринок природного каміння
Незважаючи на поблажливе ставлення ювелірів до штучних діамантів, якість останніх за останні роки в рази покращала, кажуть представники галузі. Сьогодні вони спроможні скласти конкуренцію дрібним і середнім діамантам, а саме такі прикраси є основою споживчого ринку. Все це тисне на сегмент природного каміння, оскільки неозброєним поглядом зараз відрізнити синтетику від «натуралки» неможливо.
більше 50% становила частка синтетичних алмазів на світовому ринку
За даними агентства Tenoris, частка синтетичних алмазів на світовому ринку вже перевищила 50 відсотків, а їхня собівартість з 2008 року знизилася на 90 відсотків. На тлі цього роздрібні ціни на штучні алмази зменшилися вдвічі за останні кілька років.
Штучне каміння займає свої позиції стрімко, але справжні поціновувачі про них і чути не хочуть. Діамантів була і залишається своя цільова аудиторія, тому вони, як і раніше, добре продаються. Молоді люди, за її словами, справді байдужі до дорогоцінного каміння, але в міру дорослішання їх погляди змінюються.
У майбутньому бюджетніші синтетичні камені справді можуть почати витісняти з ринку природні діаманти, і це закономірним чином знизить обсяги продажів останніх, припустив аналітик. Поки що на ринок конкуренція впливає опосередковано, наприклад, провокуючи зниження ціни. Однак на великі діаманти, які купують як інвестицій, попит залишається стабільним.
Протягом наступних десяти років на нас, на мої відчуття, чекає сегментація ринку ювелірних виробів на вироби з натуральними та штучними діамантами. Натуральні коштуватимуть значно дорожче, ніж зараз, а штучні будуть у сегменті трохи вище за фіанітів і муассанітів. І це загалом правильно і нормально.
Інвестори-аматори ризикують втратити гроші на вкладеннях у каміння
Для широкого кола осіб інвестиції в діаманти не підходять, вважають експерти. Одна з причин — їхня висока вартість. Інвестиційні діаманти дорогі. Мінімальний поріг входу на цей ринок становить 10-15 тисяч доларів. Зазвичай поріг входу ще вищий, особливо якщо ми говоримо про рідкісні діаманти, які мають змогу помітно зростати в ціні.
Тим, хто не займається цим професійно і не має під рукою надійного консультанта, просто не вистачить потрібної кількості вступних для вигідної покупки. Максимальним успіхом, на який може розраховувати інвестор-аматор, у такому разі буде придбання діаманта, вартість якого в майбутньому не знизиться.
Єдине, що на цьому ринку цікавий, — рідкісні діаманти. Наприклад, це може бути каміння, здобуте на закритих родовищах, яких у світі більше ніколи не буде. Вони мають колекційну цінність, і колекціонери справді можуть сильно підняти на них ціни.
Знайти на ринку такі можливості можуть професіонали, котрі все життя займаються діамантами. Інвестор-аматор ж, швидше за все, купить простіше каміння і буде задовольнятися динамікою суттєво нижчою, ніж динаміка «будь-якого нормального фондового ринку», припустив фінансист. Набагато більшу прибутковість, на його погляд, можуть принести вкладення в акції чи золото.
Коли капітал інвестовано в акції, їх можна швидко продати та використати гроші. Наприклад, перекласти на інший рахунок, в іншу країну, сплатити за навчання дітям. З діамантами все складніше — їх проблематично переміщати, завжди є ризик втратити каміння, наприклад, внаслідок крадіжки». Швидко продати дорогоцінне каміння за адекватну вартість, за словами Голованова, майже неможливо. Тому в ситуації стислих термінів діаманти, як правило, реалізують набагато дешевше за початкову ціну.
Іноді вкладення в дорогоцінне каміння все-таки може бути виправданим. Такий сценарій можливий, якщо інвестор має бажання зберегти капітал протягом 10-15 років. Наприклад, людина не хоче розбиратися у фондовому ринку та купувати акції, а хоче мати товарний актив. У цьому випадку діаманти, як і інші розкоші атрибути, дійсно можуть допомогти. Роль такого активу можуть грати не лише камені, а й інші предмети, що мають колекційну цінність: витвори мистецтва, годинники, рідкісні музичні інструменти.
У разі виснаження запасів алмази можуть подорожчати
Підсумовуючи, можна сказати, що зміна попиту на діаманти – це наслідок відразу кількох трендів, резюмує Мовсесян. До них відноситься і зміна поколінь, і розвиток технологій штучного вирощування алмазів, і загальний ціннісний зсув. Усі вони мають довгостроковий характер і по-різному проявляються у різних країнах, тому не варто очікувати, що 2025-го все різко зміниться, попереджає вона.
Проте поступово ціни на дорогоцінне каміння можуть стабілізуватися: на користь цього, за словами Голованова, може зіграти стимулювання економіки Китаєм та Сполученими Штатами. І оскільки видобуток алмазів на тлі виснаження запасів зменшується, у найближчі два роки ціни на алмази та діаманти справді можуть зрости на 15-20 відсотків.
Якщо ми говоримо про діамантів, то так було з відкриттям та масовим виробництвом фіанітів та муассанітів (других за твердістю дорогоцінного каміння після алмазів. Нині ці мінерали знайшли свої ніші і ринок чітко відокремлює їхню відмінність від діамантів. Однак свого часу це викликало спад продажів та падіння цін на них.
Схожа історія трапилася з ринком кольорового дорогоцінного каміння — корундами (сапфір та рубін) та смарагдами, коли людство навчилося їх масово синтезувати, згадує засновник ювелірного будинку. У якийсь момент ціни на натуральне каміння впали, але з часом цінність і рідкість натуральних мінералів значно зросли, а натуральне каміння стало елітарною ознакою. Рівне те саме станеться і з діамантами. Уже зараз синтетичні діаманти за фактом не мають залишкової вартості, їх дуже важко продати комусь хоча б за 10 відсотків від ціни, витраченої на виріб.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.