Візит Путіна до Китаю: Тріумф чи Демонстрація Сили після Зустрічі з Трампом?

Володимир Путін  прибув до Китаю 31 серпня 2025 року на чотириденний візит, який поєднує участь у саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Тяньцзіні та святкування 80-річчя перемоги Китаю у Другій світовій війні (з акцентом на “війну опору японській агресії”). Це перший такий поїздка Путіна до Китаю після зустрічі з Дональдом Трампом на Алясці 15 серпня 2025 року, де не було досягнуто угоди про припинення вогню в Україні, але Трамп відмовилася від негайних санкцій проти Росії та посилив тиск на Київ щодо територіальних поступок. 

Візит справді позиціонується як “тріумф” для Москви, демонструючи, що Росія не ізольована, а навпаки — посилює “вісь” з Пекіном на тлі напруженості з США. Чого чекати від цієї поїздки, спираючись на свіжі дані з відкритих джерел (включаючи заяви Кремля, китайські ЗМІ та аналітику).

Контекст візиту: від Аляски до Тяньцзіня

Після зустрічі з Трампом на Алясці (Joint Base Elmendorf-Richardson, Анкоридж), де Путін отримав “червону доріжку” на американській землі (перший такий візит з 2019 року), Москва відчула себе переможцем. Трамп не ввів нові санкції, попри попередні погрози, і перейшов до ідеї “прямого мирного договору” без негайного перемир’я — позиція, яка збігається з вимогами Путіна про усунення “корінних причин” конфлікту (тобто, визнання анексій та демілітаризацію України). Як зазначає стаття, це дозволяє Путіну з’явитися в Китаї не як “вассал”, а як лідер, який “на рівних” розмовляє з президентом США.

Путін прибув до Тяньцзіня 31 серпня, де його зустріли з почестями: червона доріжка, делегація високопосадовців. Візит триває до 3 вересня і включає:

Саміт ШОС (31 серпня — 1 вересня, Тяньцзінь): Найбільший з 2001 року, з понад 20 лідерами (включаючи прем’єра Індії Нарендру Моді — його перша поїздка до Китаю за 7 років; президента Ірану Масуда Пезешкіана; лідера КНДР Кім Чен Ина; президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана; президента Сербії Александара Вучича та інших). Формат “ШОС+” розширює участь до спостерігачів і партнерів. Обговорюватимуться безпека, торгівля, енергетика та альтернатива “західному порядку”.

Тристороння зустріч з Сі Цзіньпіном і президентом Монголії Ухнаагійном Хурэлсухом (2 вересня, Пекін): Фокус на регіональній стабільності в Євразії.

Святкування 80-річчя перемоги (3 вересня, Пекін): Військовий парад на площі Тяньаньмень з участю Путіна як почесного гостя. Сі та Путін разом приймуть парад, підкреслюючи “антифашистську” спадщину. Очікується участь Кіма Чен Ина та Пезешкіана — потенційний “саміт автократій”, як зазначає аналітик Asia Society Policy Institute Ніл Томас.

Китайські ЗМІ (Xinhua) підкреслюють, що відносини з Росією на “найвищому рівні в історії”, з торгівлею $245 млрд у 2024 році (рекорд). Путін у інтерв’ю Xinhua перед візитом похвалив “безмежну дружбу” і обговорив активізацію в енергетиці, AI та космосі.

Чого чекати: ключові теми та можливі результати

Експерти (зокрема, з CEPA, Asia Society та Brookings Institution) вважають візит демонстрацією “неприступності” російсько-китайської осі, попри спроби Трампа “вбити клин” (аналог “Кіссінджера навпаки” 1970-х). Ось основні очікування:

Поглиблення “безмежної дружби” з Китаєм:

Економіка та енергетика: Обговорення нових угод. Росія — ключовий постачальник нафти/газу до Китаю (першість у 2025 році), Китай — постачальник авто, технологій та товарів (замінив Захід після санкцій). Путін прагне другої гілки “Сили Сибіру”, але переговори буксують (як зазначає стаття). Очікуються заяви про зниження торговельних бар’єрів, експорт свинини/яловичини та співпрацю в AI/відновлюваній енергетиці. Торгівля в рублях/юанях — вже норма.

Військово-стратегічна сфера: Посилення партнерства. Китай виграє від “глибини” Росії на півночі, Росія — від технологій Пекіна. Обговорення координації в ООН (обидві — ядерні члени Радбезу). Стаття правильно зазначає ідеологічну близькість: опір “західному лібералізму” та “гегемонії США”.

Особисті стосунки Сі та Путіна: 40+ зустрічей, “дорогий друг”. Обидва — 72 роки, авторитарні лідери з комуністичним минулим. Візит підкреслить це: чайні церемонії, прогулянки (як у Zhongnanhai).

Нові угоди на $50+ млрд (енергетика, агро); фокус на “де-доларизацію”.

Саміт ШОС: альтернатива Заходу:

Демонстрація “Глобального Півдня”: Участь Моді (попри конфлікти з Китаєм) — сигнал проти тиску Трампа (тарифи на Індію через торгівлю з РФ). Обговорення розширення ШОС (економіка, безпека). Путін отримає “почесне місце” як “корисний партнер” для стабільності в Центральній Азії (за П’єром Андріє з Asia Society).

“Вісь автократій”: Зустрічі з Кімом (можливо, в Пекіні), Пезешкіаном. Перший “саміт” Китаю, РФ, Ірану, КНДР — підкреслює роль Китаю як “авторитарного лідера”. Але Томас сумнівається в довговічності: різні цілі, недовіра.

Для РФ: Підтримка в протистоянні США. Китай — “паличка-рятівниця” (опитування “Левада-центру”: 80% росіян позитивно ставляться до КНР як “анти-Америки”).

Наслідки для України та Заходу:

Україна: Візит посилить наратив Москви про “незалежність від Заходу”. Путін використає ШОС для пропаганди: війна — не агресія, а “боротьба з НАТО”. Очікуються заяви про “мирні переговори без умов” (як після візиту Сі до Москви в травні 2025). Але Китай не змінить позицію: нейтралітет, але підтримка РФ (торгівля, компоненти для зброї).

США/Трамп: Візит — відповідь на Аляску. Трамп прагне “відірвати” РФ від Китаю (зняття санкцій за припинення війни), але експерти (П’єр Андріє, Патріція Кім) вважають це недооцінкою: партнерство “глибоке та багатогранне”. Китай хоче РФ “слабкою, але лояльною” — не надто сильною, щоб не загрожувати.

Європа: Посилення тиску. Європа (Макрон, Стармер) критикує Трампа за “зраду” (відмова від санкцій), але не може протидіяти. Стаття про “сварку Європи з Китаєм через Путіна” актуальна: ЄС намагається помиритися з Пекіном, але безуспішно.

Ризики та перспективи

Для РФ: Дискомфорт від “асиметрії” (Китай — “гегемон”, РФ — “сировинний придаток”, за “Левада-центром”). Опитування показують страх залежності, але Китай — “противага Заходу”.

Глобально: Візит підкреслить “мультиполярність” (ШОС+БРІКС). Але без реальних угод (газопровід буксує) — більше символізм. Експерти CEPA: жодна сторона не відмовиться від партнерства, попри “заманювання” Вашингтона.

Майбутнє: Після візиту — можливі нові зустрічі (Путін з Моді, Кімом). Для України: тиск на поступки зросте, але Сі не вплине на Путіна (як у 2022).

Загалом, візит — успіх для Путіна: фото з Сі та лідерами “антизахідної коаліції” зміцнять імідж “світового лідера”. Але реальні прориви малоймовірні — фокус на демонстрації сили.

Якщо Трамп не введе санкції, вісь РФ-Китай тільки міцнішає, як пише стаття. Для детальнішого аналізу стежте за заявами з саміту (очікуються 1 вересня).

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

2025-08-31