У політичних і медійних колах активізувалися розмови про можливе приєднання України до ЄС у 2027 році. Ця дата фігурує в контексті обговорень навколо мирних ініціатив, де членство України в Євросоюзі розглядають як одну з гарантій довгострокової безпеки.
Водночас жодного офіційного документа з фіксованою датою не оприлюднено. Самі учасники консультацій визнають, що йдеться про «живі» напрацювання, які можуть змінюватися.
Важливо: у Києві та європейських столицях дедалі частіше наголошують, що 2027 рік — не самоціль, а радше політичний орієнтир.
Ідея «геополітичного вступу»
Суть підходу, який обговорюється неофіційно, — це так званий геополітичний вступ. Йдеться про можливість зафіксувати політичне рішення щодо членства України раніше, ніж буде повністю завершено класичну процедуру реформ і гармонізації законодавства.
Це суперечить традиційній логіці розширення ЄС, яка базується на принципі merit-based process — «членство як винагорода за виконані реформи».
Однак війна та безпековий контекст змусили Європу інакше подивитися на інтеграцію України: як елемент стабільності континенту, а не лише економічного розширення.
Чому це проблема для правил ЄС
Головна перешкода — не політична, а юридично-економічна.
ЄС — це передусім єдиний ринок зі спільними стандартами. Якщо країна, яка ще не завершила адаптацію законодавства і систем контролю, стає членом Союзу, це може:
- викривити конкуренцію;
- створити різні умови для бізнесу;
- вплинути на безпеку спільного ринку.
Саме тому класична процедура вступу настільки тривала і деталізована.
Чому в ЄС не заперечують цю ідею
Попри очевидні суперечності з правилами, жоден європейський лідер публічно не виступив проти обговорення прискореного сценарію для України.
Навіть критика з боку окремих політиків стосувалася конкретної дати (1 січня 2027 року), а не самої ідеї швидшого вступу.
Це розглядають як непрямий сигнал того, що в Брюсселі шукають нестандартну юридичну конструкцію, яка дозволить поєднати політичне рішення з вимогами права ЄС.
Дві моделі, які обговорюються
1. «Членство авансом» із відкладеними зобов’язаннями
Ідея полягає в тому, щоб політично оформити вступ раніше, а частину зобов’язань Україна виконувала вже після цього — під контролем Єврокомісії.
Подібні механізми вже застосовувалися в інших форматах співпраці з Україною (кандидатство, безвіз).
2. «Неповне» або обмежене членство
За даними європейських медіа, обговорюється формат, за якого Україна на першому етапі отримає статус члена ЄС з обмеженими повноваженнями.
Це дозволило б:
- мінімізувати ризики для єдиного ринку;
- спростити політичне рішення для держав-членів;
- зафіксувати чітку перспективу вступу.
Чому Київ не наполягає саме на 2027 році
Українська влада дедалі обережніше говорить про конкретні дати. Причина проста: надмірні очікування можуть призвести до суспільного розчарування.
Натомість акцент роблять на іншому: Україна хоче отримати зафіксовану перспективу членства, незалежно від року — 2027, 2028 чи пізніше.
Вирішальний фактор — політика, а не право
Навіть якщо в мирних домовленостях з’явиться пункт про вступ України до ЄС, це не матиме автоматичної юридичної сили для Брюсселя.
Однак політично це може стати потужним аргументом, який підштовхне ЄС до пошуку рішень.
Ключове питання — чи буде політична воля у всіх держав-членів підтримати такий нестандартний крок.
