Після приголомшливої перемоги на парламентських виборах 12 квітня 2026 року, лідер партії «Тиса» Петер Мадяр виступив із програмною промовою, яка сигналізує про радикальний розворот зовнішньої політики країни. Головний меседж нового лідера — Угорщина припиняє бути «проблемною дитиною» Європи та повертається до конструктивного союзництва з ЄС та НАТО.
«Наше місце було, є і буде у Європі»
У вітальній промові перед тисячами прихильників Мадяр підкреслив, що епоха конфронтації з Брюсселем добігла кінця.
-
Надійне партнерство: Угорщина знову стане прогнозованим союзником, який захищатиме національні інтереси в межах європейських структур, а не всупереч їм.
-
Реакція суспільства: Заяву про європейський шлях натовп зустрів масовим скандуванням «Європа, Європа», що демонструє запит угорців на відновлення повноцінної євроінтеграції.
Читайте також: «Весняний вітер» Будапешта: як Петер Мадяр закінчив 16-річну епоху Віктора Орбана
Перші кроки: Відень, Брюссель та Вишеградський формат
Мадяр окреслив чітку дорожню карту дипломатичного «перезавантаження», яка складається з трьох ключових напрямків:
-
Варшава: Перший візит планується до Польщі для відновлення стратегічного партнерства.
-
Відень: Друга зупинка для зміцнення зв’язків із найближчими сусідами.
-
Брюссель: Ключова мета — повернення замороженого європейського фінансування та відновлення довіри інституцій ЄС.
Окрему увагу Мадяр приділив Вишеградській четвірці (V4). Він заявив про намір не просто відновити, а й розширити співпрацю в межах блоку (Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина), яка фактично була паралізована через позицію Віктора Орбана щодо війни в Україні та верховенства права.
Читайте також: Вибори в Угорщині 2026: Орбан проти Мадяра — чи зміниться ставлення Будапешта до України?
Історичний контекст
Нагадаємо, що 12 квітня в Угорщині відбулися вибори з рекордною явкою, за результатами яких партія «Тиса» отримала конституційну більшість. Віктор Орбан уже офіційно визнав поразку, що відкриває шлях до формування нового уряду на чолі з Мадяром. Зміна влади в Будапешті може суттєво полегшити ухвалення рішень всередині ЄС, зокрема щодо допомоги Україні та посилення східного флангу НАТО.
