Дипломатичний клінч: Макрон та Мерц не домовилися про формат деблокади Ормузької протоки

Screenshot 17

Неділя, 19 квітня 2026 року, принесла нові подробиці напружених переговорів усередині Європейського Союзу. Як повідомляє The Telegraph, два ключові лідери ЄС — президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц — мають кардинально різні погляди на те, як відновити судноплавство в охопленому кризою регіоні.

Позиція Франції: «Мирна коаліція охочих»

Макрон прагне створити суто європейську місію під проводом Франції та Великої Британії. Його головні вимоги:

  • Виключення «войовничих сторін»: Париж хоче бачити контроль над протокою без участі США, Ізраїлю та Ірану.

  • Дипломатичні гарантії: Єлисейський палац вимагає від Тегерана припинити обстріли, а від Вашингтона — припинити блокаду іранських портів.

  • Незалежність: Франція готова прокладати шлях без прямої участі США, наголошуючи на автономності Європи.

Читайте також: Операція «Економічна лють»: США готують масштабне захоплення іранських танкерів у всьому світі

Позиція Німеччини: Трансатлантична єдність

Канцлер Фрідріх Мерц, який традиційно підтримує тісніші зв’язки з Вашингтоном, виступає за спільні дії з адміністрацією Трампа:

  • Спільна місія: Берлін не бачить ефективної деблокади без залучення збройних сил США.

  • Чинник Трампа: Німецька сторона прагне заспокоїти Білий дім, щоб уникнути подальшої критики НАТО з боку американського президента.

  • Військова звичка: Німеччина традиційно не наважується на великі військові кроки без координації з американськими партнерами.

Читайте також: Іран офіційно розблокував Ормузьку протоку: суднам дозволили вільний прохід

Геополітичний тупик

Західні чиновники анонімно зазначають, що шансів на конкретний план дій після зустрічі лідерів небагато. Основна мета поточних обговорень — не стільки деблокада протоки, скільки спроба запобігти виходу США з Альянсу на тлі невдоволення Трампа пасивністю Європи на Близькому Сході.

Водночас Іран вже відновив перекриття протоки, що робить будь-які зволікання європейців критичними для світової економіки.