Вчені називають «суперстарцями» людей, яким понад 80 років, але які демонструють пам’ять, притаманну 50-річним. Програма SuperAging у Північно-Західному університеті (США) триває вже понад 25 років, досліджуючи, чому деякі літні люди уникають когнітивного спаду, навіть попри вік.
Нейропсихологиня Тамар Гефен розповідає, що мозок однієї учасниці програми — жінки, яка пережила Голокост, — виглядав «здоровим і повним життя», навіть після 90 років. Її нейрони залишалися міцними, а гіпокамп — частина мозку, що відповідає за пам’ять, — мав майже ідеальну структуру.
🧩 Як з’явилася програма «Суперстаріння»
Програма виникла випадково, коли дослідники виявили феноменальний результат посмертного розтину мозку 81-річної жінки: у неї був лише один нейрофібрилярний клубок, хоча в більшості людей у цьому віці — сотні.
Клубки з білка тау є типовою ознакою хвороби Альцгеймера. Їхня відсутність або мала кількість у «суперстарців» може пояснювати їхню здатність зберігати пам’ять.
🧠 Мозок, який працює на 30 років молодше
Суперстарці відрізняються за двома ключовими параметрами:
- Пам’ять: у тестах на запам’ятовування вони показують результати, як у людей на 30 років молодших.
- Мозкова кора: її об’єм і товщина в них схожі з показниками молодших осіб, що означає відсутність атрофії.
Дослідники також виявили, що в суперстарців більше нейронів фон Економо — особливих клітин, які відповідають за соціальну поведінку, емпатію й комунікацію. Це може пояснювати, чому більшість учасників програми залишаються активними, відкритими та життєрадісними.
💬 Соціальність і життєстійкість — ключ до довголіття
Науковці помітили, що суперстарці активно підтримують соціальні зв’язки, навіть у глибокій старості. Вони люблять спілкування, мають почуття гумору й оптимістичне ставлення до життя.
Водночас немає єдиної «рецептури суперстаріння»:
дехто веде здоровий спосіб життя, інші — курять, погано сплять і харчуються, але все одно зберігають ясність розуму.
Докторка Сандра Вайнтрауб підсумовує:
«Суперстаріння — це поєднання генетики, біології та ставлення до життя. Ви не станете суперстарцем лише завдяки дієті чи спорту, але ці фактори знижують ризик когнітивного спаду».
🧩 Чому мозок суперстарців — загадка для науки
Навіть після смерті мозок суперстарців не демонструє типових для старіння пошкоджень. Вони або повільніше виробляють аномальні білки, що спричиняють деменцію, або нечутливі до їхнього впливу.
«Їхній мозок — це як природний експеримент, — каже Вайнтрауб. — Вони показують, що старіння не обов’язково означає втрату розуму».
🧭 Підсумок
Феномен суперстаріння доводить: людський мозок може залишатися молодим і продуктивним навіть у 90 і 100 років. Секрет — у поєднанні генетики, активності, позитивного мислення та соціальної взаємодії.
