Людська тяга до вуглеводів має стародавнє коріння. Люди, які щосили намагаються скоротити споживання вуглеводів, можуть звинувачувати у цьому давню ДНК. Вона є не тільки у Homo sapiens, а й у неандертальців, і денісівців.
Люди несуть у собі кілька копій гена AMY1, що кодує вироблення альфа-амілази – ферменту, який відповідає за те, щоб почати розщеплення крохмалю та інших оліго-і полісахаридів ще в роті і таким чином зробити перший крок у перетравленні їжі з високим вмістом вуглеводів, в тому числі хліба та макаронів.
Цей ген у предків нинішньої людини міг з’явитися понад 800 тис. років тому, задовго до сільського господарства, але саме AMY1 допоміг сформувати людську здатність споживати крохмальну їжу.
“Ідея полягає в тому, що чим більше у вас генів амілази, тим більше амілази ви можете виробляти і тим більше крохмалю ви можете ефективно перетравлювати”, – пояснює автор роботи Омер Гокчумен, професор біології Університету Буффало.
- Читайте також: Чи корисні макарони із твердих сортів пшениці
Для дослідження вчені проаналізували генетичний матеріал із 68 доісторичних людських останків, у тому числі останків людини, яка жила 45 тис. років тому в Сибіру.
З’ясувалося, що доземлеробські мисливці-збирачі несли в геномі в середньому від чотирьох до восьми копій AMY1, тобто вже давні люди адаптувалися до вживання крохмалистої їжі, і це сталося задовго до того, як з’явилися хлібороби і почали вирощувати такі продукти, як пшениця та картопля. .
Гени AMY1 також виявлені у предків людини – неандертальців та денісівців.
«Ген AMY1 міг уперше з’явився понад 800 тис. років тому, задовго до того, як люди відокремилися від неандертальців, і набагато раніше, ніж вважалося раніше»,— пояснює Кім Квондо, науковий співробітник у галузі медичної генетики Лабораторії Джексона.
Поява гена AMY1 дозволила людям адаптуватися до мінливих дієт, продовжує Гоучумен: споживання крохмалю різко зросло з появою нових технологій та способу життя.
У міру того як люди поширювалися по світу, гнучкість у кількості копій AMY1 дозволяла їм звикати до нових продуктів. А потім землеробство ще більше змінило генетику людини. У європейських фермерів спостерігається сплеск середньої кількості копій AMY1 за останні 4 тис. років, ймовірно, спричинений багатим крохмалем раціоном.
“Люди з великою кількістю AMY1, ймовірно, перетравлювали крохмаль більш ефективно і мали більше потомства, – припускає Гокчумен. – А їхні нащадки досягли успіху протягом тривалого еволюційного періоду, ніж нащадки тих, у яких було менше AMY1″.
