Рекрутери та пропагандисти російської ПВК «Вагнер» стали одним із ключових каналів для організації диверсійних атак у країнах Європи. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела в західних розвідках.
За даними співрозмовників видання, після невдалого заколоту в червні 2023 року та загибелі засновника ПВК Євгеній Пригожин статус угруповання залишився невизначеним. Однак його мережа рекрутерів і пропагандистів збереглася та була інтегрована у нові завдання.
Вербування «одноразових» агентів
За інформацією розвідників, російські спецслужби використовують колишню інфраструктуру «Вагнера» для вербування економічно вразливих осіб у країнах Європи. Йдеться про так званих «одноразових» агентів, яких залучають до виконання диверсійних завдань.
Серед можливих цілей — підпали майна політиків, складів із гуманітарною допомогою для України, а також інформаційні провокації, включно з імітацією діяльності радикальних угруповань.
Представники західних спецслужб зазначають, що Кремль після масштабних дипломатичних висилок російських агентів із країн ЄС дедалі частіше діє через посередників, аби зберегти можливість заперечувати свою причетність.
Роль російських спецслужб
Як зазначає FT, мережа «Вагнера» виявилася ефективним інструментом через вже сформовану систему рекрутингу та активну присутність у соціальних мережах. Telegram-канали, пов’язані з групою, мають широку аудиторію та адаптували контент для іноземних користувачів.
Водночас ФСБ традиційно спирається на кримінальні мережі та діаспори, однак, за оцінками джерел, ці канали менш ефективні для масового вербування в Європі.
Реакція європейських служб
Європейські служби безпеки перебувають у стані підвищеної готовності. За словами співрозмовників FT, наразі вдалося запобігти більшій кількості потенційних атак, ніж тих, що були реалізовані.
Водночас розвідники зазначають, що використання непрофесійних виконавців знижує рівень секретності операцій і підвищує ризик викриття, що частково грає на користь службам безпеки ЄС.
