Якщо Угорщина та Словаччина продовжать блокувати основну позику ЄС для України обсягом €90 млрд, країни Балтії та Північної Європи готові надати Києву €30 млрд у вигляді двосторонніх позик. Про це повідомило Politico у середу, 11 березня, з посиланням на двох європейських дипломатів. Ключова перевага двосторонньої схеми — вона не потребує одностайного схвалення всіх країн — членів ЄС і таким чином обходить угорське вето.
Контекст: чому виник «план Б»
20 лютого 2026 року Угорщина заблокувала виділення €90 млрд для України від ЄС, відмовившись проголосувати за зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021–2027 роки — одного з трьох документів, необхідних для виділення коштів. Словаччина підтримала Будапешт. Ці €90 млрд мали забезпечити дві третини всього фінансування, необхідного Україні для продовження боротьби з російською агресією до кінця 2027 року. Блокування фактично поставило під загрозу фінансову стійкість України на найближчі два роки.
Брюссельський саміт як вирішальний момент
Наступного тижня лідери ЄС зустрінуться на саміті в Брюсселі. Головним завданням буде переконати прем’єра Угорщини Віктора Орбана та його словацького колегу Роберта Фіцо відступити від своєї позиції та підтримати основну позику. Але якщо переговори зайдуть у глухий кут — €30 млрд від балтійсько-скандинавської коаліції мають стати страховочним механізмом, який дозволить Україні протриматися фінансово щонайменше протягом першої половини 2026 року.
«Але якщо обидві сторони відмовляться відступити, країни Балтії та Північної Європи мають план дати Україні достатньо грошей, щоб вона протрималася протягом першої половини цього року», — цитує Politico двох європейських дипломатів.
Читайте також: НБУ: банки мають достатній запас валюти попри інцидент з Ощадбанком в Угорщині
Фіцо м’якшає — Орбан залишається головною перешкодою
Брюссель по-різному оцінює двох блокувальників. Словацький прем’єр Фіцо, схоже, поступово відходить від войовничої позиції. За даними Politico, він зустрівся з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Парижі на полях саміту з ядерної енергетики і, за оцінкою посадовців ЄС, «відмовився від своєї войовничої позиції». «Коли справа доходить до переконання Фіцо взятися за справу, ми досягаємо мети», — заявив один із чиновників ЄС.
Натомість Орбан залишається значно складнішим суб’єктом переговорів. Угорщина наполягає на відновленні транзиту нафти через трубопровід «Дружба» як умові зняття вето. Зеленський публічно відкинув цю вимогу.
Ставка на Мадяра
Частина брюссельського розрахунку пов’язана з майбутніми виборами в Угорщині. Лідер угорської опозиції Петер Мадяр, якщо переможе, може виявитися більш сприйнятливим до схвалення кредиту Україні — особливо якщо ЄС запропонує Будапешту якийсь «пряник» у вигляді розморожування заморожених угорських коштів з фондів ЄС.
«Дипломати сказали, що сподіваються, що його мотивує бажання звільнити заморожені кошти ЄС для Угорщини», — пише Politico. Водночас Мадяр під час виборчої кампанії робив критичні заяви щодо України, виключав постачання зброї та військ, але визнав Росію агресором — що суттєво відрізняє його риторику від позиції Орбана.
Ідея двосторонніх позик — не нова, але «запасна»
Варіант індивідуального фінансування України окремими країнами-членами обговорювався ще до грудневого саміту ЄС 2025 року. Тоді від нього відмовилися: двосторонні позики підривали б принцип солідарності ЄС та оголювали б глибокі розбіжності в блоці. Але зараз, після місяців угорського блокування, цей варіант перетворився на реальний запасний план. Брюссель вже офіційно заявив, що підготує €90 млрд для України попри вето Угорщини — питання лише в механізмі та часових рамках.
