Лідери Євросоюзу на саміті в Брюсселі не дійшли згоди щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Хоча в підсумковому комюніке міститься підтвердження готовності ЄС фінансувати життєво необхідні потреби України в 2026–2027 роках (включно із військовою підтримкою), ключове рішення щодо передачі активів на 140 млрд євро відклали — головно через заперечення Бельгії. Наступний саміт заплановано на 19 грудня, тоді питання знову розглянуть.
Головний предмет дискусії — ідея перетворити заморожені в Європі активи Центробанку РФ (що перебувають, зокрема, у депозитарії Euroclear у Бельгії) на так звану «репараційну позику» для Києва. Дипломати сподівалися доручити Єврокомісії підготувати юридичний механізм, що дозволив би це зробити у відповідності з правом ЄС та міжнародним правом. Натомість у фінальному тексті ухвалили більш обережну формулу: активи мають лишатися заблокованими доти, поки Росія не припинить війну та не відшкодує збитки.
Причина переносу — позиція прем’єра Бельгії Барта Де Вевера. Він вимагає юридичних гарантій і солідарних зобов’язань від інших держав ЄС, щоб Бельгія «не залишилась сам на сам» з ризиками й можливими судами чи фінансовими наслідками. Де Вевер наполягав, що держава, яка утримує активи, має отримати від партнерів чіткі гарантії й участь у ризиках — і пригрозив заблокувати рішення, якщо таких гарантій не буде.
Критичні юридичні та ринкові побоювання теж прозвучали з інших кутів: експерти та європейські фінансові регулятори наголошували на ризиках судових позовів з боку РФ, потенційних контрзаходів Москви (наприклад, націоналізації іноземних активів) та впливі на довіру до європейської фінсистеми. Саме тому лідери вирішили «прояснити технічні й юридичні питання» перед ухваленням остаточного рішення.
- Читайте також: Москва загрожує відповісти на плани ЄС направити доходи від заморожених російських активів на закупівлю зброї для України
Президент Зеленський привітав гарантію фінпідтримки на два роки й заявив, що очікує від Єврокомісії деталізації механізму використання заморожених коштів. Україна хотіла б розпочати використання частини грошей уже з 2026 року для оборонних потреб, зокрема для закупівлі далекобійних ракет, дронів, засобів РЕБ і відновлення інфраструктури — але підкреслює, що деталі ще має опрацювати ЄС.
У заявах лідерів звучать запевнення, що питання не зняте з порядку денного. Глава Європейської ради Антоніу Кошта і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відзначили, що потрібно ретельно пропрацювати юридичні аспекти та механізми захисту від ризиків. Президент Франції Емманюель Макрон додав, що діяти слід методично і в рамках міжнародного права.
Що далі: до 19 грудня Єврокомісія та держави-члени мають опрацювати технічні й правові гарантії, які задовольнять країни-депозитарії та тих, хто боїться потенційних судових або ринкових наслідків. Лише після цього — і за умови політичної згоди — може з’явитися остаточна пропозиція про репараційну позику з використанням заморожених російських коштів.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.