Євросоюз затвердив 12 пакет санкцій щодо Росії у зв’язку з її війною в Україні. Серед обмежень — заборона експорту до Росії верстатів, хімікатів, літієвих батарей та двигунів для безпілотників. Крім того, новий пакет включає заборону на імпорт в ЄС російських алмазів з 1 січня 2024 року, а також контроль за виконанням цінового обмеження на російську нафту.
Країни Євросоюзу після довгих переговорів змогли погодити новий пакет санкцій проти Росії, до якого увійшли два серйозні обмеження – посилення контролю за дотриманням стелі нафтових цін і заборона на імпорт в ЄС російських алмазів.
Переговори щодо нових санкцій велися досить важко. ЗМІ повідомляли, що ухвалення пакету гальмувала Австрія.
Блокування з боку Відня було пов’язане з його вимогою виключити Raiffeisen Bank із українського списку «спонсорів війни» через продовження його роботи в Росії, писало агентство Reuters. У березні 2023 року Raiffeisen Bank до цього списку внесло Національне агентство із запобігання корупції України. Зараз Raiffeisen Bank – єдина австрійська компанія у цьому списку.
За підсумками 2022 року на частку Росії припало більше половини чистого прибутку компанії. Для відходу з Росії Raiffeisen Bank має отримати дозвіл від російської влади, а у разі продажу навіть від Володимира Путіна. Влада Росії ясно дала зрозуміти Raiffeisen Bank, що вона хоче, щоб банк залишився в країні, оскільки він забезпечує можливість міжнародних платежів, сказав Reuters одне з джерел. Та й австрійські чиновники, судячи з публікацій у ЗМІ, сподіваються, що банк продовжить роботу в Росії.
З початку війни ЄС запровадив уже 12 пакетів санкцій, які стосуються енергетичної, транспортної та фінансової галузі. Під забороною імпорт російської сирої нафти морем і нафтопродуктів (бензин, дизельне паливо, гас та інші), і навіть імпорт всіх видів вугілля. Індивідуальні санкції запроваджено проти сотень російських громадян.
Заявлена мета санкцій — підірвати здатність Росії вести війну, але поки що країнам Заходу це явно не вдається. Досвід останнього часу показав, що санкції не працюють, каже економіст Олександра Осмоловська-Сусліна. «Я не бачу ефекту санкцій. Так, є складнощі у перенаправленні якоїсь діяльності, але й це вийшло. Це означає лише те, що обрані механізми не є релевантними для цієї ситуації», — зазначає вона.
Російська економіка залишається досить стабільною і цього року навіть показує порівняно високе зростання — щоправда, переважно через великі витрати бюджету на війну та пов’язані з війною галузі промисловості.
Наприкінці жовтня Банк Росії підвищив прогноз зростання ВВП у 2023 році з 1,5-2,5% до 2,2-2,7%. Мінекономрозвитку вважає, що економіка Росії у 2023 році зросте на 2,8%. Прогноз за підсумками року збільшив і Міжнародний валютний фонд: зростання російського ВВП очікується у розмірі 2,2%, хоча у липні фонд говорив про 1,5%.
Росія за останній рік адаптувалася до введених санкцій і знайшла лазівки для їхнього обходу — наприклад, тіньовий флот танкерів для постачання нафти чи складні ланцюжки для імпорту товарів подвійного призначення.
Новий пакет санкцій частково спрямований на те, щоб закрити деякі з лазівок.
Нові сектори під санкціями
12-й пакет розширює сектори, які підпадають під обмеження. Алмази – один із небагатьох експортних російських товарів, які досі не були під санкціями, зазначала Financial Times.
ЄС запровадив заборону на прямий чи непрямий імпорт, купівлю чи передачу алмазів із Росії. Йдеться про алмази, вироблені в Росії, а також експортовані з Росії, що йдуть транзитом через Росію і російські алмази, оброблені в третіх країнах.
Пряма заборона з 1 січня 2024 року стосуватиметься неіндустріальних природних та синтетичних алмазів, а також ювелірних виробів з діамантами.
Непряма заборона на імпорт російських діамантів при обробці — тобто ограновуванні та/або поліруванні — запроваджуватиметься поетапно з 1 березня 2024 року і завершиться до 1 вересня.
Росія – найбільший у світі виробник необроблених алмазів. 2021 року обсяг експорту становив 4 млрд доларів, наводить дані газета. Понад 80% світових необроблених алмазів продаються у бельгійському Антверпені через дилерів.
Лідируюча російська компанія за обсягом видобутку алмазів – “Алроса”.
У листопаді агентство Bloomberg писало, що ЄС розглядав обмеження на торгівлю з Росією на загальну суму 5,3 млрд доларів.
До нового пакету включено додаткові обмеження на імпорт товарів, які приносять Росії значні доходи — чавун, мідний дріт, алюмінієвий дріт, фольгу, труби на загальну суму вартістю 2,2 млрд євро на рік.
Швейцарія включена до списку країн-партнерів, які застосовують обмеження на імпорт заліза та сталі з Росії.
Розширено список заборонених товарів, які можуть сприяти технологічному вдосконаленню російського оборонного сектору та безпеки – до нього увійшли хімікати, літієві батареї, термостати, електродвигуни постійного струму та серводвигуни для безпілотних літальних апаратів, верстати та деталі машин.
До списку, що безпосередньо підтримують російський військово-промисловий комплекс, включено 29 нових організацій. Їх торкнуться жорсткіші експортні обмеження на товари та технології подвійного призначення, а також на товари та технології, що сприяють поліпшенню російського оборонного сектору та безпеки.
ЄС вирішив зробити винятки з обмежень на імпорт предметів особистого користування — а саме на предмети особистої гігієни чи одяг, у який одягнений подорожуючий і який перебуває в його багажі, а також для автомобілів, які мають дипломатичні номерні знаки для в’їзду до ЄС. Крім того, держави-члени тепер можуть дозволяти в’їзд автомобілів громадян ЄС, які мешкають у Росії, за умови, що вони не призначені для продажу і використовуються виключно в особистих цілях.
8 вересня Єврокомісія опублікувала роз’яснення щодо ввезення та імпорту з Росії. Документ забороняє ввезення на територію ЄС особистих автомобілів та особистих речей (загалом до переліку входять понад 150 позицій).
ЄС також запроваджує санкції щодо «значної кількості додаткових фізичних та юридичних осіб» — їхній повний список стане відомим після публікації правових актів в офіційному журналі ЄС.
Нафта
Значний обсяг російської нафти зараз продається за ціною понад 60 доларів за барель — цінового обмеження, запровадженого країнами ЄС, G7 та союзниками. Формально транспортним, страховим та іншим компаніям не можна обслуговувати експорт російської нафти, якщо ціна на неї вища за 60 доларів за барель.
Під час розробки нових санкцій ЄС обговорював, як зробити ефективним дотримання цінової стелі та завадити сірим постачанням за допомогою сотні суден, які Москва використовує для нелегальних перевезень.
У новому пакеті санкцій ЄС вирішив посилити контроль над дотриманням стелі нафтових цін, а також за продажем старих танкерів.
Удосконалений механізм обміну інформацією дозволить краще виявляти суди та організації, які сприяють перевезенням російської нафти, йдеться у прес-релізі.
ЄС також запроваджує правила повідомлення про продаж танкерів будь-якій третій країні — таким чином планується зробити прозорішим цей процес, щоб виявити старі танкери, які Росія може використати у своєму тіньовому флоті.
ЗМІ повідомляли про те, що напередодні введення цінової стелі 5 грудня 2022 року Росія почала формувати тіньовий флот, саме він допомагає Москві обходити санкції. У цей момент трейдери зафіксували різке зростання продажів танкерів — переважно з Дубая, Гонконгу, Сінгапуру та Кіпру. Більшість цих судів є старими, зазначало агентство Bloomberg.
В основному йдеться про постачання нафти сотнями танкерів тіньового флоту до Китаю та Індії.
За підсумками жовтня Мінфін РФ зазначив, що середня ціна Urals перевищила стелю, склавши 81,52 долара за барель. Торік у жовтні ця ціна становила 70,62 долара за барель. У листопаді середня ціна Urals склала 72,84 долара за барель — це на 9,58% вище, ніж у листопаді 2022 року (66,47 долара за барель).
Раніше Financial Times написала, що ЄС доручив Данії перевіряти і, можливо, блокувати танкери з російською нафтою, що проходять через її води. Данія стежитиме за танкерами, які йдуть без західної страховки, та перевірятиме їх на основі державного закону про загрозу для навколишнього середовища. Через датські протоки проходить близько 60% загального обсягу морського експорту російської нафти.
У листопаді Reuters стало відомо, що влада США направила повідомлення 30 транспортним компаніям, судна яких могла перевозити російську нафту тіньовим способом в обхід санкцій. Понад 100 судів цих підприємств могли перевозити російську нафту за ціною вище встановленої цінової стелі. Запит інформації з боку Мінфіну США — стандартний крок під час розслідування перед запровадженням санкцій, зазначило джерело агентства.
Санкції проти Росії досить обмежені, зазначає професор економіки Каліфорнійського університету у Лос-Анджелесі Олег Іцхокі. Вони не обмежують обсяг нафти, що продається Росією, і поки не особливо ефективні в контролі ціни. «Ціни на нафту зросли щодо 2020–2021 року, а щодо допандемійного часу — приблизно про 50%. А санкції впливають на відносно невеликий відсоток. Виходить, що доходи сильно зросли, і санкції нічого з цим не хочуть зробити», — каже Іцхокі.
На думку постійного професора університету Помпеу Фабра у Барселоні Рубена Єніколопова, міжнародні санкції щодо Росії вже вичерпали свій потенціал. Контроль за дотриманням – це дрібні деталі, але глобального впливу нові обмеження вже не нададуть, вважає він.
“Я не думаю, що ще будуть задіяні крайні заходи, тому що російська економіка занадто велика – це виявиться надто болісно для світової економіки, на це не підуть”, – зазначає економіст.
Обхід санкцій
Попередній пакет європейських санкцій було прийнято у червні. Його метою було обмеження імпорту товарів до Росії через треті країни. Москві допомагають обходити санкції країни Центральної Азії — особливо Казахстан, і навіть Туреччина, ОАЕ, Китай, зазначали автори обмежень.
Багато ЗМІ писали про те, як Росія оминає санкції за допомогою інших країн. Наприклад, видання «Важливі історії» (визнано в Росії небажаною організацією) писало, що російська оборонна промисловість та армія щомісяця в обхід санкцій отримують мікроелектроніку та безпілотники на десятки мільйонів доларів.
За даними Financial Times, всього за 2022 рік з ЄС до Росії були спрямовані транзитом товари подвійного призначення на загальну суму понад 2 млрд доларів, і більше половини з них зникли при транспортуванні в країни-партнери Росії — Казахстан, Киргизстан, Вірменію. Видання проаналізувало дані про імпорт і виявило, що в деяких категоріях товарів — газові турбіни, паяльники, радіомовне обладнання — майже жоден із відправлених з ЄС вантажів не досягнув пункту призначення.
У новому пакеті експортерам з ЄС заборонили реекспорт до Росії особливо важливих товарів і технологій під час продажу чи постачання до третьої країни, за винятком країн-партнерів. Вимога поширюється на заборонені предмети, що використовуються у російських військових системах, виявлені на полі бою в Україні або мають критично важливе значення для розробки, виробництва чи використання російських військових систем, а також на авіаційні товари та озброєння.
FT також описувала схему контрабанди мікросхем до Росії французької компанії Ommnic, яка була організована ще до початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Росія, як випливало з публікації, багато років отримувала через підставні фірми, пов’язані з «Ростехом», стратегічні технології, які підпадають під експортний контроль. За даними джерел видання, лише у 2021 році до Росії за підробленими митними документами було направлено понад 13 500 чіпів. Навесні керівництво Ommnic було заарештовано у зв’язку з нелегальним продажем секретних технологій у Росію та Китай.
Щоб зупинити реекспорт у Росію товарів та технологій військового та подвійного призначення, а також інших санкційних товарів, ЄС запровадив спеціальний механізм. Він спрямований на запобігання постачанню з ЄС до інших країн, якщо товари можуть бути перенаправлені до Росії.
Після початку війни США активно вводили санкції проти громадян, а також компаній інших країн через їх зв’язки з Росією. Так, у квітні до списків санкцій США та Великобританії були внесені фізичні особи з Кіпру — їх підозрювали у сприянні росіянам під санкціями. За підрахунками РБК, до списку посередників із третіх країн, які потрапили під санкції, увійшли 326 іноземних юросіб та фізосіб.
Заморожування активів
Російські активи за кордоном виявилися заблокованими внаслідок санкцій у зв’язку із вторгненням в Україну.
Так, санкції щодо Національного розрахункового депозитарію призвели до того, що мільйони інвесторів втратили можливість розпоряджатися активами на своїх рахунках.
Зараз на рахунках Euroclear — міжнародного центрального депозитарію цінних паперів зі штаб-квартирою у Брюсселі — заморожено російські активи на суму понад 200 млрд євро. Більшість із цих коштів належать російському Центральному банку — 180 млрд євро.
У прес-релізі заморожені російські активи не згадуються. Але раніше європейські чиновники публічно обговорювали, що робити з цими активами.
Восени 2022 року голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн запропонувала обговорити можливість перенаправити ці активи на відновлення України. Пропозиція зіткнулася із законодавчими бар’єрами – ЄС не міг піти на цей крок без підготовки правової бази. У лютому було створено спеціальну робочу групу, завдання якої — визначити, яким чином ЄС може законно втілити цей план.
Як писало видання Politico, Єврокомісія обговорює поетапну реалізацію плану. Фінансові установи ЄС одержують прибуток від утримання активів, і на першому етапі єврочиновники мають намір роз’яснити права та обов’язки регуляторів. У Euroclear дійстві
ет стандартна процедура для будь-яких санкційних коштів – інвестування для зниження кредитних ризиків. Так, у першій половині року бельгійська розрахункова палата отримала 1,7 млрд євро внаслідок реінвестування російських цінних паперів. У жовтні влада Бельгії прийняла рішення передати цю суму Україні — на придбання військової техніки, гуманітарну підтримку та мету відновлення країни.
8 листопада Володимир Путін підписав указ про можливість обміну замороженими активами між російськими інвесторами та іноземцями. Передбачається, що угоди укладатимуться через проведення торгів. Проте закордонні сторони поки що не висловили офіційної згоди співпрацювати за запропонованою Росією схемою.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.