У New York Times вийшла стаття з цитатами шведських слідчих про те, як триває розслідування вибухів на “Північному потоці” на дні Балтійського моря наприкінці вересня. Йде воно важко, оскільки умови для замітання слідів на Балтиці начебто ідеальні: дно моря перетинає величезну кількість підводних трубопроводів та кабелів, за якими ніхто постійно не спостерігає; також на дні є великі поховання звичайних та хімічних боєприпасів, тому у всіх прибережних країн – не тільки в Росії – є як обладнання, так і фахівці з підводних вибухових робіт; судноплавство вкрай інтенсивне, причому судна за бажання можуть вимикати транспондери і тим самим уникати стеження.
У цьому контексті варто згадати ще одну статтю, що вийшла 21 грудня у Washington Post і подана російською пропагандою як визнання Заходу в непричетності Росії до цих вибухів.
Насправді у ній йшлося, що слідчі поки знайшли об’єктивних доказів причетності Росії; джерела газети також шкодували, що європейські лідери поспішили звинувачувати в цьому Росію без твердих доказів.
Росія звинувачує у вибухах “англосаксів” (іноді конкретніше – Велику Британію чи США, обидві заперечували звинувачення), причому президент Володимир Путін як мінімум тричі (3 жовтня, 12 жовтня, 22 грудня) говорив, що цим країнам руйнування трубопроводу нібито вигідне. Жодних доказів, що вони це зробили, однак Росія не надала.
Тим часом, як розповіли New York Times експерти, саме Росія теоретично може мати дані спостереження за трубопроводом за допомогою сонарів. Західні слідчі органи доступу до цих даних немає.
Путін також говорив, що у вибуху зацікавлені ті, хто хоче продовжити транзит газу територією України. Це можна розцінювати як натяк на Київ, тим більше, що він задовго до великої війни публічно виступав проти будівництва “Північних потоків”. Однак ця версія має те вразливе місце, що Україна не має ні портів на Балтиці, ні підводного обладнання.
У Росії є невеликі та тихі підводні човни, що підходять для цього завдання, розповіли газеті відставні західні військові та розвідники. Вигоди для неї не цілком очевидні, враховуючи, що трубопровід її власний, їй доводиться продовжувати платити за транзит Україні та відмовитись від можливості відколоти від західного альянсу Німеччину. Проте завдяки вибухам ціни на газ у Європі надовго залишаться неприємно високими для споживачів, і, крім того, це сигнал, що Росія здатна атакувати й іншу підводну інфраструктуру західних країн (ця думка звучала на Заході вже неодноразово).
Якесь світло могли б пролити дані перехоплення повідомлень та агентура американських та європейських розвідок, пише New York Times. Але якщо така інформація у них є, вони її поки що не розкривали.
“Північний потік-2” був добудований незадовго до початку війни, але Німеччина його так і не сертифікувала, тому він ніколи не використовувався за призначенням. Постачання “Північним потоком-1” Росія припинила влітку під приводом техобслуговування, якому нібито заважали санкції. Після вибухів обидва трубопроводи вийшли з ладу.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.