Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що нинішня ситуація на фронті в Україні залишається відносно стабільною, без суттєвих територіальних змін. Водночас, за його словами, російська армія продовжує зазнавати значних втрат, тоді як українські Сили оборони дедалі ефективніше завдають ударів по військовій та логістичній інфраструктурі Росії.
Таку оцінку глава Міноборони ФРН озвучив в інтерв’ю німецькому виданню Bild.
На фронті немає значних проривів
За словами Пісторіуса, бойові дії тривають із мінімальними змінами лінії фронту. Просування сторін вимірюється лише окремими кілометрами, однак кожна така спроба супроводжується високими втратами, насамперед для російської армії.
Міністр наголосив, що нинішня ситуація виглядає більш обнадійливою для України, ніж будь-коли раніше.
«Ситуація ще ніколи не виглядала так добре, як зараз. На полі бою майже немає просувань. Іноді кілька кілометрів в один бік, іноді — в інший, але завжди з високими втратами для російських збройних сил», — зазначив Пісторіус.
Україна дедалі частіше атакує цілі в Росії
Окремо глава німецького оборонного відомства звернув увагу на активізацію українських далекобійних ударів по території Росії.
За його словами, українські військові дедалі ефективніше уражають об’єкти, які забезпечують російську армію, зокрема:
- нафтопереробні підприємства;
- логістичні центри;
- інші елементи військової інфраструктури.
На думку Пісторіуса, такі удари поступово послаблюють можливості Росії забезпечувати власні війська.
Taurus поки не є нагальною потребою
Коментуючи питання подальшої військової допомоги Україні, міністр наголосив, що ключовим фактором залишається стабільне фінансування оборонної підтримки.
Водночас він заявив, що наразі не вважає передачу Україні німецьких далекобійних крилатих ракет Taurus першочерговою необхідністю.
У Берліні оцінюють загрозу для НАТО
Пісторіус також висловився щодо можливих ризиків для країн Північноатлантичного альянсу.
За оцінками німецької сторони, Росія приблизно до 2029 року може досягти рівня військових можливостей, який дозволятиме їй здійснити навіть частковий напад на територію НАТО.
Втім, міністр підкреслив, що це лише оцінка потенційних можливостей Кремля, а не прогноз неминучого розвитку подій.
«Ми виходимо з того, що до 2029 року він буде здатний піти на ризик нападу — навіть часткового — на територію НАТО. Чи вирішить він це зробити, невідомо», — зазначив глава Міноборони Німеччини.
Бундесвер посилює обороноздатність
За словами Пісторіуса, за останні чотири роки Бундесвер став значно сильнішим, однак продовжує стикатися з проблемами через перевантаження оборонної промисловості та затримки виконання військових замовлень.
Він також повідомив про формування постійної німецької бригади у Литві чисельністю близько 4800 військовослужбовців, яку планують повністю розгорнути до кінця 2027 року в межах посилення східного флангу НАТО.
Більшість посад, за його словами, вже укомплектована добровольцями. Проте для заповнення окремих вакансій серед рядового складу та технічних спеціалістів може знадобитися обмежене примусове призначення військовослужбовців — менш ніж тисячі осіб.
Німеччина продовжує підтримувати Україну
Раніше Борис Пісторіус анонсував передачу Україні великої партії ракет класу «повітря-повітря» із запасів Бундесверу, а також підтвердив розширення співпраці у сфері виробництва наземних роботизованих комплексів.
Крім того, міністр неодноразово заявляв, що війна дедалі сильніше виснажує Росію, а її економічні та військові ресурси поступово скорочуються під тиском санкцій і бойових втрат.
Раніше повідомлялося, що Україна отримала від Німеччини перші новостворені снаряди до установок Gepard.
