Небажання займатися сексом може бути викликане функціональними особливостями мозку або психологічними факторами, вважає психолог-сексолог Світлана Фаст.
Фаст пояснила, що асексуальність — це внутрішнє, часто вроджене небажання вступати у статеві стосунки, яке не має нічого спільного із сексуальною дисфункцією та целібатом. Психолог підкреслила, що це одне з найменш вивчених явищ у сфері сексуальності.
Перша причина асексуальності, як зазначила Фаст, може бути пов’язана з біологічними факторами: важливу роль у формуванні низького інтересу до сексу можуть відігравати відмінності в гормональному балансі. Зокрема, рівень гормону тестостерону — ключового гормону, відповідального за потяг, — у асексуалів часто значно нижчий за нормальний рівень.
Друга причина асексуальності, за словами Фаст, може бути пов’язана з психологічними факторами та особистим досвідом.
Деякі люди можуть відчувати негативні емоції або стрес щодо сексу, що може спричинити відсутність інтересу до нього. Це може бути викликано як травматичним досвідом у минулому, так і різними соціокультурними факторами, такими як стереотипи про статеву роль чи очікування суспільства
Також значну роль у формуванні асексуальності у людини можуть відіграти і вроджені фактори, наприклад генетика, продовжила психолог.
Зміни у певних галузях мозку можуть спровокувати апатію по відношенню до сексу. Однак необхідно провести додаткові дослідження для повного розуміння причин та механізмів цього явища.
Асексуальність це не хвороба, тому вона не піддається лікуванню, але на рівень сексуального потягу можна вплинути, впевнена Фаст. Лібідо може змінюватися, тому його можна підвищити, якщо усунути фактори, що спровокували падіння, за допомогою медикаментозної терапії або психотерапії.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.