Шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон і глава МЗС Тобіас Білльстрем передали держсекретарю США Ентоні Блінкену у Вашингтоні ратифікаційні документи, після чого процес, який тривав останні два роки, завершився.
“Хороші речі приходять до тих, хто чекає”, – сказав Блінкен, приймаючи документи.
У понеділок, як очікується, прапор Швеції буде піднятий у штаб-квартирі альянсу у Брюсселі.
«Це історичний день. Тепер Швеція займе своє законне місце за столом переговорів НАТО, маючи рівне право голосу при формуванні політики та рішень альянсу», – йдеться у заяві генсека НАТО Єнса Столтенберга.
Швеція разом із Фінляндією, яка вступила до НАТО у квітні минулого року, вирішила відмовитися від нейтралітету та приєднатися до альянсу у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії до України.
Обидві країни подали заявку на вступ одночасно, проте приєднання Швеції затягнулося через позицію двох інших членів НАТО — Туреччини та Угорщини.
Парламент Угорщини схвалив приєднання Швеції 26 лютого, цього тижня документ підписав новий президент країни Тамаш Шуйок. Туреччина дала зелене світло наприкінці січня.
«Швеція — це сильна демократія з високоефективними збройними силами, яка розділяє наші цінності та бачення світу. Прийняття Швеції зробить США та наших союзників ще більш захищеними», — заявив Білий дім наприкінці лютого, коментуючи схвалення заявки парламентом Угорщини.
Під час церемонії у Вашингтоні у четвер держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що вступ Швеції до НАТО свідчить про стратегічний провал російської політики.
«Я думаю, якщо відступити назад і згадати, де ми були три роки тому, то нічого з цього не було вирішено наперед. Немає яскравішого прикладу, ніж сьогоднішній, стратегічного фіаско, яким стало для Росії вторгнення Путіна до України», — сказав він.
Російська влада неодноразово заявляла, що вживатиме заходів у відповідь на вступ Фінляндії та Швеції до НАТО.
Посольство Росії у Стокгольмі минулого тижня заявило, що вибір політики у сфері безпеки — суверенна справа Швеції, проте рішення вступити до альянсу негативно позначиться на стабільності в Європі.
«Росія вживатиме заходів у відповідь політичного і військово-технічного характеру з метою усунення загроз своїй національній безпеці. Їхній конкретний зміст залежатиме від умов та масштабу інтеграції Швеції до НАТО», — йшлося у заяві.
Швеція, яка не вступала у військові альянси 200 років, подала заявку 2022 року після початку російського вторгнення в Україну.
Більшість членів НАТО швидко ратифікували її приєднання, проте Туреччина затягнула цей процес.
Заперечення турецького лідера Реджепа Тайіпа Ердогана проти заявки Швеції спочатку були пов’язані з тим, що Стокгольм нібито приховує членів курдських угруповань, які Анкара вважає терористичними.
У відповідь на ці претензії Швеція посилила антитерористичне законодавство та вжила інших заходів, які вимагав Ердоган.
Потім турецький лідер заявив про невиконану обіцянку США поставити партію винищувачів F-16 – це рішення зустріло опір у Конгресі.
У результаті Вашингтон у січні схвалив постачання Туреччини партії F-16 на суму 23 млрд доларів одразу після того, як вона ратифікувала членство Швеції.
Здобувши схвалення від Туреччини, Швеція зіткнулася з ще однією перешкодою — Угорщиною.
Угорська влада говорила, що в принципі не заперечує проти членства Швеції і готова схвалити заявку відразу після Туреччини, але продовжувала відкладати ухвалення рішення.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.