Питання щодо постачання касетних боєприпасів Україні призвело до — рідкісних до цього — розбіжностей у стані союзників США. Одна одною західні країни роблять публічні заяви, висловлюючи занепокоєння у зв’язку з рішенням Вашингтона. Зокрема Великобританія, Канада, Нова Зеландія та Іспанія вже оголосили, що виступають проти використання цієї зброї.
Про те, що касетні боєприпаси увійдуть до нового пакету американської військової допомоги Україні на суму 800 млн доларів, стало відомо у п’ятницю.
Президент США Джо Байден сказав в інтерв’ю CNN, що перш ніж ухвалити це непросте рішення, він консультувався з союзниками і знає їхню позицію, але вирішив діяти на користь України.
Касетні боєприпаси – артилерійські снаряди та авіабомби – розкидають велику кількість дрібних розривних суббоєприпасів. Помітний відсоток з них не розривається відразу і залишається небезпечним для людей навіть через багато років, коли бойові дії можуть вже закінчитися.
Більше ста країн світу підписали конвенцію, яка забороняє його використання як загрозу для цивільного населення. США, Росія та Україна документ не підписували.
У неділю Байден має приїхати з візитом до Великобританії напередодні саміту НАТО, який відбудеться у Вільнюсі 11–12 липня. Американський президент має намір обговорити питання про постачання касетних боєприпасів із британським прем’єр-міністром Ріші Сунаком, який уже висловився проти планів Білого дому.
Союзники проти
Прем’єр-міністр Нової Зеландії Кріс Хіпкінс назвав цю зброю «невиборчою і здатною величезну шкоду невинним людям», як під час війни, так і в довгостроковій перспективі.
Іспанія також твердо переконана, що певні види озброєнь не мають постачати Україну, сказала міністр оборони країни Маргарита Роблес.
“Ні – касетним боєприпасам і так – законній обороні України, яка в нашому розумінні не повинна здійснюватися за їх допомогою”, – заявила вона.
Уряд Канади заявив, що він особливо стурбований тим, що через багато років від снарядів, що не розірвалися, можуть постраждати діти.
Оттава підтвердила свою прихильність до Конвенції щодо заборони касетних боєприпасів. «Ми серйозно ставимося до наших зобов’язань і добиватимемося того ж таки від інших», — йдеться в офіційній заяві.
Тим часом Німеччина, яка також підписала конвенцію, завила, що хоча сама не збирається надавати Україні подібну зброю, але розуміє позицію США.
“Ми впевнені, що наші американські друзі з усією відповідальністю підійшли до ухвалення свого рішення”, – заявили в Берліні.
Правозахисні організації також критикують рішення Вашингтона. Amnesty International попереджає, що мирні жителі України відчуватимуть наслідки використання касетних боєприпасів через багато років після закінчення війни.
Касетні боєприпаси вже застосовувалися під час поточного конфлікту обома сторонами — Росією та Україною.
Міністр оборони України Олексій Резніков запевнив, що американські поставки спірних озброєнь будуть використовуватися виключно для проривів ліній оборони противника, але не поблизу населених пунктів. Представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що “обіцянки Києва нічого не варті”.
Підписаний Байденом указ дозволить обійти закон, який забороняє виробництво, використання чи передачу касетних боєприпасів із коефіцієнтом відмов більше одного відсотка.
Водночас радник із національної безпеки США Джейк Салліван наполягає, що американські касетні бомби становлять набагато меншу загрозу, ніж ті, які Росія вже використала у конфлікті.
За його даними, кількість американських снарядів, що не розірвалися, становить менше 2,5%, тоді як російських — 30-40%.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.