В Ірані вже понад два тижні тривають масові антиурядові протести, які почалися наприкінці грудня 2025 року через економічну кризу, інфляцію та обвал національної валюти, але швидко переросли у масштабне повстання проти режиму аятол.
За даними правозахисної організації HRANA, станом на 14 січня кількість загиблих становить щонайменше 2 571 особу, з яких понад 2 400 — протестувальники. Ще близько 150 — представники силових структур. Правозахисники припускають, що реальна кількість жертв може сягати вже десятків тисяч.
У країні фіксують масові поранення, зокрема сотні важких травм очей через жорсткі розгони демонстрацій.
Тим часом іранська влада готується до масових страт заарештованих протестувальників. Генпрокурор Ірану оголосив учасників протестів «мохаребами» — «ворогами бога», що за законами шаріату відкриває шлях до смертних вироків у прискореному режимі через революційні суди.
Спадкоємець іранського шаха Реза Пахлаві заявив, що міжнародна допомога «вже в дорозі» і закликав іранців готуватися до повалення Ісламської Республіки.
Позиція України та інтерес Києва
Президент України Володимир Зеленський закликав світ негайно втрутитися та допомогти іранському народу скинути режим аятол.
Для України падіння іранського режиму має стратегічне значення: за даними Bloomberg, з кінця 2021 року Іран продав Росії зброї більш ніж на 4 млрд доларів — ракети, дрони Shahed, боєприпаси та технології для їх виробництва.
Саме іранські дрони стали одним із ключових інструментів російських ударів по українських містах.
- Читайте також: Чи впаде режим в Ірані: чому авторитарна влада тримається роками, а руйнується за дні
Чи вдарять США по Ірану
Президент США Дональд Трамп публічно підтримав протестувальників і заявив, що допомога «вже в дорозі». За даними Axios, у Білому домі розглядають варіанти ударів по Ірану — передусім по ядерній та ракетній інфраструктурі.
Водночас союзники США в Перській затоці, зокрема Саудівська Аравія, закликають Вашингтон утриматися від прямого удару, побоюючись масштабної регіональної війни.
У самих США також немає єдності. Найбільш імовірний сценарій, за оцінками західних експертів, — обмежені символічні удари, які не потребуватимуть масштабної військової операції.
Фактор Китаю і Росії
Китай і Росія намагаються врятувати режим аятол, хоча й діють обережно. Як зазначає ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін, Іран уже серйозно ослаблений і внутрішньо, і зовнішньо.
«У керівництва Ірану немає друзів — лише партнери. Вони можуть жити і з іншим режимом», — вважає дипломат.
Він також прогнозує нову хвилю жорстких санкцій і фактичну економічну блокаду Ірану з боку США.
Чому це важливо для України
На тлі глобальної кризи Україна ризикує втратити пріоритетність у зовнішній політиці США, де дедалі більше рішень ухвалюється через призму протистояння з Китаєм.
Водночас ослаблення або падіння іранського режиму може суттєво вдарити по російській військовій машині, позбавивши її важливого постачальника зброї.
