Після Другої світової війни головними глобальними кредиторами були Міжнародний валютний фонд і США. Але за останнє десятиліття до цього клубу стрімко увійшов Китай.
Флагманом став проєкт Belt and Road Initiative (BRI), просуваний лідером КНР Сі Цзіньпін. Декларована мета — інфраструктура для розвитку. Критики ж говорять про «дипломатію боргової пастки».
Китай: від банкіра до «колектора»
За оцінками дослідників, у межах BRI Пекін профінансував проєкти на понад 1,3 трлн доларів. Водночас дедалі більше країн не справляються з обслуговуванням боргів.
Показовий кейс — порт Хамбантота у Шрі-Ланка, переданий Китаю в оренду на 99 років після боргових труднощів.
Аналітики зазначають: у 2020-х Китай дедалі частіше виступає не інвестором, а стягувачем боргів.
Центральна Азія: залежність без альтернативи
Найвразливішими виявилися Киргизстан і Таджикистан, де значна частка суверенного боргу припадає на Китай. Обидві країни змушені регулярно реструктуризувати зобов’язання.
Натомість Казахстан, Узбекистан і Туркменістан мають диверсифіковані економіки та обслуговують борги за рахунок експорту сировини до КНР.
Ризик для регіону — «приховані борги» держкомпаній і банків, що можуть становити до 20% ВВП.
Африка: інфраструктура зі збитками
У Кенія Китай профінансував залізницю між Момбасою і Найробі. Проєкт створив робочі місця, але став збитковим, а аудитори попереджали про ризик втрати контролю над портом.
Китайські компанії також активно інвестують у літієві родовища в Намібія, Зімбабве та Малі — критичний ресурс для «зеленої» енергетики.
- Читайте також: Китай готується до тривалої холодної війни зі США: як Пекін вивчає помилки СРСР і змінює підхід до глобального суперництва
Європа: ставка на Угорщина
У ЄС головним партнером Пекіна стала Угорщина. Під час візиту Сі у 2024 році Будапешт отримав кредит на 1 млрд євро для інфраструктурних проєктів.
Паралельно Китай активно працює з Сербія, просуваючи інвестиції та угоди про вільну торгівлю.
Український приклад: борг ДПЗКУ
У 2012 році ДПЗКУ залучила 1,5 млрд доларів кредиту від China Exim Bank під держгарантії для постачання кукурудзи до Китаю.
Компанія фактично увійшла в дефолт, і обслуговування боргу перейшло на Міністерство фінансів України. Україна продовжує виплати до 2027 року вже коштом бюджету.
Чому країни погоджуються
Пекін не висуває політичних, екологічних чи антикорупційних вимог, як це роблять західні інституції. Для багатьох урядів це швидкий спосіб отримати гроші на великі проєкти.
Але з часом виявляється, що інфраструктура не генерує достатнього доходу, а борги — залишаються.
