В Україні фіксують суттєве падіння врожайності зернових культур. За даними Держстату, станом на кінець серпня 2025 року урожайність знизилася на 19% у порівнянні з 2024 роком та на 13% – відносно середнього показника останніх п’яти років.
Експерти вказують одразу на кілька причин:
- погодні аномалії – маловодна весна та спекотне літо знищили до половини врожаю на півдні та сході;
- наслідки війни – після підриву Каховської ГЕС частина регіонів залишилася без зрошення, що знизило врожайність у кілька разів;
- економія на добривах і захисті рослин – через фінансові проблеми фермери скоротили витрати, що зробило ґрунти біднішими, а посіви – вразливими.
Згідно з прогнозами НААН, у 2025 році озимої пшениці зберуть на 7,8% менше, ніж торік, а ячменю – на 7,1% менше. Найбільший спад спостерігається саме в зернових областях півдня та сходу, де середня врожайність упала до 1,2–2,9 т/га. Для порівняння, у центральних та західних регіонах вона сягає 5–6 т/га.
- Читайте також: Спека знищує світову економіку. Наскільки високі температури позбавляють людство трильйонів доларів і змінюють планету?
Водночас кукурудза може частково компенсувати втрати. Міністерство економіки прогнозує врожай на рівні 28 млн тонн, що навіть перевищує минулорічний результат. Це дозволить зменшити загальні втрати: за підрахунками експертів, валовий збір зернових у 2025 році буде на 3–7% меншим, ніж у 2024-му.
Фінансовий ефект теж неоднозначний. У 2024 році аграрії експортували менше зерна, але завдяки високим цінам майже не втратили у виручці. Цього року ситуація складніша: Світовий банк і FAO прогнозують падіння світових цін на зерно на 11%, тож Україна може недоотримати близько 1 млрд доларів експортної виручки.
Проте перспективи на 2026 рік виглядають оптимістичнішими. За прогнозами Інституту аграрної економіки, врожайність може зрости до 4,8–5,1 т/га – найвищого показника з початку повномасштабної війни.
