Попри суттєве загострення риторики з боку офіційної Москви, загроза прямого військового вторгнення Російської Федерації на територію країн Балтії чи інших держав-членів НАТО наразі є мінімальною. Про це в інтерв’ю авторитетному швейцарському виданню Neue Zürcher Zeitung (NZZ) заявив Президент Фінляндії Александр Стубб у понеділок, 8 червня 2026 року.
Фінський лідер зауважив, що уважно стежить за панічними настроями в європейському медіапросторі, проте закликав громадян та аналітиків тверезо оцінювати реальний стан справ і не піддаватися ескалаційному тиску.
Гібридні провокації замість реальної війни
За словами Александра Стубба, його висновки базуються не на теоретичних припущеннях, а на щоденному ретельному аналізі закритих звітів національних та союзницьких спецслужб. Західна розвідка наразі не фіксує підготовки Кремля до повномасштабного збройного конфлікту з Північноатлантичним альянсом, оскільки Москва чітко усвідомлює наслідки прямого зіткнення.
Водночас Президент Фінляндії попередив, що Росія не відмовиться від спроб дестабілізувати сусідні країни невійськовими методами. На сучасному етапі агресія РФ проявлятиметься в інших формах:
-
Кібератаки: Систематичні спроби зламати критичну інфраструктуру, урядові сайти та фінансові установи країн НАТО.
-
Диверсії та провокації: Організація штучних криз на кордоні (зокрема, використання нелегальних мігрантів), акти саботажу, підпали та підривна інформаційна діяльність.
«Росія завжди проводитиме гібридні випробування проти країн НАТО — кібератаки, диверсії — але військові, кінетичні випробування? Людям просто потрібно заспокоїтися. Я розумію публічні дебати, але я бачу всі звіти розвідки; я дуже уважно їх читаю», — наголосив Александр Стубб.
Він також додав, що Фінляндія, яка має найдовший спільний кордон із РФ серед усіх європейських країн Альянсу, володіє комплексною та максимально скоординованою оцінкою власної обороноздатності, і Кремлю «немає жодного сенсу це перевіряти».
Передісторія та пропагандистські закиди Москви
Варто зазначити, що дискусії навколо можливої агресії Росії на Північному Сході Європи активізувалися на тлі чергової хвилі дипломатичного протистояння між Кремлем та балтійськими столицями. Останніми місяцями російські високопосадовці знову повернулися до агресивної шовіністичної риторики зразка 2014 та 2022 років.
Зокрема, депутат Державної думи РФ Костянтин Затулін виступив із публічними звинуваченнями на адресу Латвії, Литви та Естонії, заявивши, що ці держави нібито «брутально порушили свої попередні обіцянки» щодо забезпечення прав російськомовного населення, які вони давали під час виходу зі складу СРСР. Міжнародні експерти розцінюють такі заяви як класичне створення пропагандистського підґрунтя (casus belli) для виправдання майбутніх гібридних та інформаційних операцій проти Балтії, хоча реального військового потенціалу для відкриття другого фронту проти НАТО Росія наразі не має.
Раніше Президент Фінляндії Стубб: Україну рано чи пізно приймуть до ЄС та НАТО.
