У ніч на 21 серпня в Джідді, Саудівська Аравія, відбувся найочікуваніший боксерський поєдинок року. Український феномен Олександр Усик здолав британця Ентоні Джошуа у реванші та захистив чотири чемпіонські титули. При цьому всупереч прогнозам багатьох експертів перемога далася українцеві зовсім не просто. Бій тривав усі 12 раундів і легка інтрига зберігалася до останнього. Як розгорталася епохальна битва на березі Червоного моря – у матеріалі.
Довгоочікувана зустріч
У вересні 2021-го Усик прибрав до рук чотири чемпіонські титули Джошуа. Це були пояси Всесвітньої боксерської організації (WBO), Міжнародної боксерської федерації (IBF), Міжнародної боксерської організації (IBO) та Всесвітньої боксерської асоціації (WBA). Українець здобув історичну перемогу, але не зумів відправити опонента до нокауту. Тим краще для любителів боксу: майстер дбайливо залишив простір для сіквела, і ми дочекалися його.
Промоутер Едді Хірн приступив до організації нової битви майже відразу після поразки Джошуа. Вже у жовтні він оголосив, що реванш готується. Щоправда, Хірн був надто оптимістичний — сподівався, що Усік та Джошуа зустрінуться навесні 2022-го. У результаті бій відбувся майже через рік.
Але для протистояння такого калібру це добре. Бій Усіка і Джошуа повинен був промаринуватися очікуваннями та спекуляціями. Перебудувати гру за 11 місяців було неможливо, але вивчити пару-трійку нових трюків – цілком. Час у такому разі мав працювати на програв у першій сутичці. Саме Джошуа мала повноцінну домашню роботу перед новою зустріччю з Усиком.
Хоч би що казали цифри у професійному боксі, порівняно з Усіком Джошуа куди менш досвідчений боєць. Так, обидва боксери ставали олімпійськими чемпіонами, але саме Усик багато часу провів на аматорському рингу. На його рахунку просто більше неоплаченого годинника. Для Джошуа цей етап у кар’єрі виявився значно менш значущим. Для нього додатковий час на підготовку було зовсім не зайвим.
Бокс для Усика – абсолютно органічна історія. Робота ніг, фінти, удари він робить на автоматі.
Але саме з цієї причини він і перейшов у надважку вагу. Тут його досвіду та майстерності титани рингу можуть протиставити міць. Адже в гонитві за спадщиною необхідні такі виклики.
Усик, який прибув на прес-конференцію в образі козака, непохитно дивився на свого опонента на битві поглядів. Незважаючи на обране національне вбрання, поведінка та слова українця скоріше підійшли б самураю. Жодної зайвої самовпевненості — лише холоднокровна переконаність у тому, що на рингу все стане на свої місця. Вусик йшов не на новий бій із Джошуа. За його визнанням, той бій начебто й не закінчився. У Джидді вони немов почали з 13-го раунду і розставили всі крапки над «i».
Рубка біля Червоного моря
Перші раунди боксери не балували видовищними моментами. Воно й зрозуміло — на кону стояло дуже багато. Вусик перед боєм погрожував вийти в центр рингу та пробиватися до дострокової перемоги. Не можна сказати, що українець виявився невірним власним словам, але Джошуа, усвідомлюючи ціну помилки, майже не розкривався. Тяжкість титулів перейшла до Усіка, і тепер британцю не потрібно було боксувати першим номером. Він просто вичікував.
У діях британця читалося зосередження, він явно тримав у думці конкретні комбінації і чекав проріх в обороні юркого українця. Останній же витрачав сили, що й зрозуміло: йому протистояв потужніший опонент (Джошуа виявився важчим за українця на десять кілограмів). Та й сам стиль Олександра передбачає велику енерговитратність — постійний танець із різкими доглядами під 45 градусів, велика кількість ударів і рухів корпусом.
Не дивно, що саме Вусік опинився біля канатів на екваторі протистояння: більш примітивний бокс Джошуа на дистанції почав приносити плоди. У дев’ятому раунді Усик і взагалі був змушений задкувати, входити в клінч, щоб здобути необхідну паузу.
Відчувши, що в обороні Усика пішла тріщина, британський важкоатлет почав нарощувати тиск. Нехай українця не можна перебоксувати, але його можна виснажити, змусити ковтати повітря та врешті-решт перебити. Це розуміння штовхало Джошуа вперед. Вусик сповільнився, розкрився, але все одно шкодував Ентоні. В останньому раунді тактичні напрацювання поступилися місцем вольовим якостям. Вусик, незважаючи на втому і шкоду, бився самовіддано.
Нокауту не сталося. Та й навряд чи у всьому поєдинку знайшлися епізоди, коли хтось був близький до нокдауну. Рішення долі поєдинку перейшло суддям, і їхня думка розділилася. Цікаво, що перемогу Олександру віддав суддя з Великобританії, саме його голос став вирішальним.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.