25 січня 1995 року Норвегія запустила звичайну наукову ракету, щоб дослідити полярне сяйво. Протягом наступної години Росія була впевнена, що по ній летить ядерний удар. Президент Борис Єльцин уперше в історії активував «ядерну валізу». Світ опинився за один наказ від катастрофи.
Звичайний запуск із надзвичайними наслідками
Того зимового ранку на цивільному ракетному полігоні в Норвегії вчені здійснили плановий запуск метеорологічної ракети. Метою була наукова програма зі збору даних про унікальне атмосферне явище — aurora borealis. Ніщо не передвіщало того, що станеться далі.
На радарних станціях на півночі Росії оператори зафіксували тривожний сигнал: із норвезького узбережжя стартувала ракета на надзвичайно крутій балістичній траєкторії, піднімаючись до висоти 1 460 кілометрів. Такий профіль польоту нагадував запуск балістичної ракети з американського підводного човна. А підводний човен типу «Трайдент» у тих водах здатен доставити вісім ядерних боєголовок до Москви менш ніж за 15 хвилин.
Єльцин відкриває «чорну валізу»
Сигнал тривоги пройшов по всьому ланцюжку командування. Доповідь лягла на стіл президента Росії Бориса Єльцина. Він активував так звану «ядерну валізу» — спеціальний портфель із інструкціями та технологією для застосування ядерної зброї. Це був перший і єдиний задокументований випадок в історії, коли лідер ядерної держави реально відкрив цей пристрій у ситуації, яку сприймали як реальну загрозу.
Перед Єльциним та його радниками стояло питання, що могло визначити долю людства: чи завдавати удару у відповідь. Логіка ядерного стримування — так зване «взаємно гарантоване знищення» — вимагала швидкого рішення. Кожна хвилина зволікання означала скорочення часу на контрудар.
55 хвилин, які змінили все
Тривога тривала близько години. О 14:52 за Гринвічем інформаційне агентство «Інтерфакс» виправило своє попереднє повідомлення: ракета приземлилася в морі поблизу арктичного архіпелагу Шпіцберген, на норвезькій території, далеко від Росії. Загрози не існувало.
Представник норвезького оборонного відомства підтвердив: запуск був мирним і науковим. Ракета виконала свою місію і впала точно в розрахованому районі. Єльцин закрив валізу.
Попередження, яке загубилося на чиємусь столі
Найбільш приголомшливий аспект інциденту полягає в тому, що катастрофи можна було уникнути значно раніше. Ще 14 грудня 1994 року — за шість тижнів до запуску — Норвегія через Міністерство закордонних справ офіційно повідомила всі зацікавлені країни, зокрема Росію, про майбутній науковий запуск.
Норвезький вчений Колбйорн Адольфсен, який перебував на нараді, коли почали надходити панічні дзвінки, зізнався: «Я злякався, коли дізнався, яку увагу привернули наші планові запуски».
Повідомлення просто не дійшло до потрібних військових фахівців. Один-єдиний документ, що загубився на бюрократичних щаблях, мало не спровокував ядерний обмін.
Наскільки це було насправді небезпечно?
Оцінки реального масштабу загрози кардинально розходяться. Один колишній аналітик ЦРУ назвав цей інцидент «найнебезпечнішим моментом ядерної ери». Військовий радник Пітер Прай наголосив: ніколи раніше жоден ядерний лідер не тримав у руках реально активований пристрій у момент, коли рішення про кінець світу було технічно можливим.
Натомість дослідник ядерного роззброєння ООН Павло Подвіг оцінив інцидент лише на три бали з десяти. Російський експерт з ядерних питань Володимир Дворкін у коментарі Washington Post у 1998 році заявив, що жодної реальної небезпеки не було: «Навіть коли система раннього попередження сигналізує про масований напад, жоден лідер не ухвалить рішення у відповідь на одну ракету».
Не перший раз і не останній
Ядерна ера рясніє подібними інцидентами. У 1958 році американський літак випадково скинув ядерну бомбу — на щастя, вона не здетонувала. У 1966-му два військові літаки зіткнулися над іспанським селом, розкидавши чотири ядерні боєприпаси. У 2010 році ВПС США тимчасово втратили зв’язок із 50 міжконтинентальними ракетами.
Інцидент 1995 року — витверезливе нагадування про те, що між людською помилкою та ядерною катастрофою іноді стоїть лише один загублений факс.
Раніше повідомлялося, що Китай розробляє ядерну зброю нового покоління та провів таємне випробування.
