Стратегічне бачення президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо «великого ЄС» з Україною та Молдовою стикається з жорсткою реальністю національної політики країн-членів. Як повідомляє Politico, попри публічну підтримку Києва, у кулуарах Брюсселя панує скептицизм, який загрожує виключити питання розширення з порядку денного найближчого саміту в Нікосії.
Три головні страхи європейських столиць
Аналітики виділяють кілька ключових факторів, що стримують ентузіазм лідерів ЄС:
-
«Колективна травма» від Угорщини: Євросоюз досі відчуває наслідки вступу Будапешта у 2004 році. Постійне використання права вето Віктором Орбаном змушує Брюссель шукати шляхи захисту від нових «троянських коней», наприклад, через тимчасове позбавлення нових членів права вето.
-
Привид «польського сантехніка»: У західних столицях побоюються відродження ксенофобської риторики 20-річної давнини. Політики бояться, що виборці сприймуть українців як дешеву робочу силу, що забере їхні робочі місця.
-
Загроза референдумів: Особливо гостро це питання стоїть у Франції, де закон вимагає народного голосування щодо кожного нового члена. Президент Емманюель Макрон та інші лідери побоюються дати зайвий козир у руки популістам.
Читайте також: Бар’єри в Брюсселі: ЗМІ назвали країни, які блокують прискорений вступ України до ЄС
️ Позиція ключових гравців: жодних винятків
Німеччина, Нідерланди та Італія твердо дотримуються позиції, що вступ має ґрунтуватися виключно на «заслугах». Заступник міністра Франції з питань європейських справ Бенжамен Аддад наголосив: процес повинен залишатися вимогливим, щоб зберегти свій авторитет. Геополітичний тиск, під яким перебуває Україна, не вважається достатньою підставою для прискорення бюрократичних процедур.
Патова ситуація для кандидатів
Складність ситуації ілюструє приклад Чорногорії. Попри виконання майже всіх вимог, країна зіткнулася з небажанням ЄС розробляти договір про вступ. Чорногорські посадовці вказують на Францію як на перешкоду, хоча в Парижі це заперечують, закликаючи до «ширшої дискусії».
Для України це означає наступне:
-
Ніякого швидкого вступу: Посли ЄС на березневій зустрічі рішуче відкинули радикальні підходи до прискореної інтеграції.
-
Підтримка союзників: Данія та Швеція наполягають на завершенні переговорів до кінця 2027 року, але без згоди великих держав цей термін залишається примарним.
-
Технічний формат: Єдиним позитивом є запуск у Львові технічних переговорів, які не залежать від угорського вето, що дозволяє продовжувати роботу на рівні міністерств.
Раніше повідомлялося, що Зеленський та Мерц підписали 10 угод про ППО та ракети Patriot.
