Міжнародні космічні перегони між Вашингтоном та Пекіном виходять на пікову стадію. У четвер, 28 травня 2026 року, наукова оглядачка BBC Джорджина Раннард оприлюднила детальний аналіз амбітних планів NASA щодо освоєння супутника Землі. Сполучені Штати перебувають під потужним політичним тиском: Адміністрація Білого дому прагне повернути американських астронавтів на місячну поверхню до завершення президентського терміну Дональда Трампа у 2028 році, а задекларована кінцева мета — створення постійного поселення до 2032 року.
Глава NASA Джаред Айзекман під час останнього брифінгу безапеляційно заявив, що США «ніколи більше не відмовляться від Місяця», підтвердивши запуск нової масштабної програми Ignition Moon Base вартістю 20 мільярдів доларів. Проте провідні європейські та американські експерти налаштовані скептично і називають такі терміни занадто оптимістичними через логістичні та технічні затримки.
Три етапи місії Ignition Moon Base
Офіційна стратегія NASA з розгортання місячної інфраструктури розділена на три послідовні фази:
-
Роботизована розвідка (до 2029 року): Заплановано 25 безпілотних запусків для доставки 4 тонн вантажу. На Місяць відправлять роботизовані посадкові модулі та спеціальні «стрибаючі» дрони для детального картографування рельєфу Південного полюса.
-
Енергетична інфраструктура: Будівництво та запуск автономних енергетичних установок, що працюватиме на комбінації сонячної енергії та компактних ядерних реакторів.
-
Постійне проживання (до 2032 року): Зведення «напівпостійних» осель для тривалого перебування наукових екіпажів, які використовуватимуть важкі всюдиходи для переміщення каменистою поверхнею.
Технологічні підрядники та ключові апарати
У вівторок керівництво програми місячних баз на чолі з Карлосом Гарсія-Ґаланом підтвердило залучення приватного сектору. Контракти на розробку техніки отримали три ключові авіакосмічні компанії:
| Компанія-розробник | Назва апарату / місії | Ключова функція на Місяці |
| Blue Origin | Посадковий модуль Endurance | Точна автономна посадка, навігація та керування вантажами. |
| Astrobotic | Модуль Griffin-1 | Посадка в кратері Нобіле; доставка камер та лазерних інструментів. |
| Intuitive Machines | Спеціалізовані дрони | Дослідження важкодоступних кратерів та затінених зон. |
| SpaceX | Starship Human Landing System | Космічний корабель для безпосередньої висадки астронавтів. |
Китайська загроза та «пляшкове горло» Ілона Маска
Головним стимулом поспіху NASA є агресивний прогрес КНР. Китайська космічна програма рухається чітко за графіком, плануючи висадку своїх тайконавтів до 2030 року. Буквально цього тижня, у понеділок, Пекін успішно запустив корабель «Шеньчжоу-23» до власної орбітальної станції «Тяньгун». Фахівець із дослідження Місяця Симеон Барбер у коментарі для BBC зазначив, що не здивується, якщо саме КНР першою висадить людей на Місяць у цьому десятилітті.
Головним слабким місцем американців залишається корабель Starship HLS від компанії SpaceX Ілона Маска, яка виступає головним підрядником для створення системи висадки. Проєкт постійно стикається із технічними затримками. Саме тому експерти сходяться на думці: нинішні гучні заяви NASA про бази та ядерні реактори мають сильний політичний підтекст, покликаний продемонструвати американському виборцю лідерство в технологічних перегонах.
Раніше повідомлялося, що NASA та Axiom Space готують нову комерційну місію на МКС: туристів відправлять у 2027 році.
