«Буферна зона» та переговори через Трампа: нові деталі дипломатичних зусиль щодо війни в Україні

evrotroyka

Після певного періоду дипломатичного затишшя контакти щодо можливого врегулювання війни між Україною та Росією знову активізувалися. За даними авторитетного видання The Economist, сторони обговорюють нові формати деескалації, зокрема — двоетапне припинення вогню та створення розмежувальних зон, — пише BBC Україна.

Що на столі переговорів?

Однією з ключових ідей, які зараз циркулюють у кулуарах, є створення «буферної зони» завширшки 50–70 км по обидва боки лінії фронту. На першому етапі це має суттєво обмежити інтенсивність бойових дій, а згодом — стати фундаментом для масштабнішої мирної угоди.

Пожвавлення переговорного процесу пов’язують із результатами саміту G7, який відбувся в червні 2026 року в Евіан-ле-Бені. Дипломати відзначають зміну позиції Вашингтона:

  1. Зміна риторики: США все більше схиляються до того, що Україні не можна програти, а Росії не можна довіряти.

  2. Технологічна перевага: Удари українських дронів по території РФ (зокрема по НПЗ) переконали американських посадовців, що Київ володіє інструментами для створення серйозних проблем агресору.

  3. Контакти з Трампом: Команда українського президента підтримує щоденний зв’язок з представниками Дональда Трампа, що додає динаміки неформальним каналам зв’язку з Москвою.

Чому швидких результатів не буде?

Попри оптимізм окремих дипломатів, реалістичні прогнози залишаються стриманими. Високопоставлені українські чиновники зазначають, що Москва навряд чи піде на реальні поступки до жовтня 2026 року. Розрахунок Кремля, ймовірно, полягає в тому, щоб затягнути процес до весни, покладаючись на нову зимову кампанію терору проти української енергетики.

Крім того, Росія продовжує спиратися на так звану «формулу Анкориджа», яка передбачає відторгнення українських територій. Для України такі умови залишаються апріорі неприйнятними.

Чи є вигода від перемир’я?

Аналітики Financial Times зазначають, що для Росії війна стає дедалі дорожчою, а мобілізаційний ресурс вичерпується, тому припинення вогню для Кремля могло б стати способом «зберегти обличчя».

Для України ж затяжна війна несе колосальні ризики: падіння народжуваності, еміграцію та виснаження людського потенціалу. Саме тому пошук змістовного перемир’я залишається складним, але необхідним завданням — при збереженні ключової умови: суверенітет України не може бути предметом торгу.

Раніше повідомлялося, що Кір Стармер оголосив про відставку з посади прем’єра.