Російський диктатор Володимир Путін був змушений відкрито визнати існування серйозної паливної кризи в Росії. Під час наради щодо забезпечення внутрішнього ринку він заявив про черги на автозаправках та періодичну відсутність пального, попри спроби Кремля запевнити громадян у стабільності ситуації.
Визнання проблем
На тлі регулярних ударів по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), які системно знижують потужності російського нафтопрому, Путін констатував:
-
Росія змушена почати використання паливних резервів.
-
Розглядається можливість запровадження повної заборони на експорт дизельного пального, щоб бодай частково вгамувати внутрішній попит.
-
НПЗ нібито працюють на повну потужність, але цього недостатньо для покриття потреб ринку.
Пошук винних та «економічна доцільність»
Традиційно російський лідер спробував перекласти відповідальність за економічний колапс на Україну, звинувативши Київ у «терористичних ударах», які нібито дестабілізують ситуацію. Для стабілізації ринку Кремль планує застосувати звичні методи «ручного керування»:
-
Примусове збільшення постачань на внутрішній ринок.
-
Адміністративне встановлення так званих «економічно обґрунтованих цін».
-
Пріоритетне забезпечення пальним аграрного сектору, адже в умовах санкційного тиску врожай став критичним питанням для внутрішньої стабільності режиму.
Контекст паливної кризи
Визнання Путіна свідчить про те, що стратегія України, спрямована на знищення логістичної та виробничої інфраструктури російського нафтогазового сектору, дає відчутний ефект. Раніше незалежні аналітики неодноразово вказували на те, що навіть за умови «паперового» зростання потужностей, реальний випуск бензину та дизелю в РФ стабільно знижується.
Попри «доленосну» риторику диктатора щодо «еліти суспільства» на фронті, реальні економічні показники Росії свідчать про зворотне: країна-агресор вичерпує запаси, які готувалися на «чорний день», і наближається до поглиблення внутрішнього економічного хаосу.
Раніше повідомлялося, що Путін шантажує Лукашенка, вимагаючи відкрити новий фронт та атакувати країни НАТО.
