З 1 липня Європейський Союз запровадив оновлений механізм захисту сталевого ринку, який став одним із найскладніших викликів для українських металургів з початку повномасштабної війни. Через нову політику ЄС щодо боротьби з надлишковими потужностями, насамперед китайськими, безмитні ліміти для України були суттєво скорочені.
Що змінилося у правилах експорту?
Єврокомісія майже вдвічі урізала загальну квоту безмитного імпорту сталі до ЄС — з 39 млн до 18,3 млн тонн на рік. Для України, як стратегічного партнера, було встановлено індивідуальні ліміти на загальному рівні 1,05 млн тонн на рік.
Експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій оцінюють потенційні втрати галузі в 1,2 млрд доларів на рік. За словами директора GMK Center Станіслава Зінченка, це означає скорочення експорту сталевої продукції на 50–60%.
Позиція бізнесу: від неврахованих даних до дискримінації
Найбільші гравці ринку, такі як «Метінвест», «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Інтерпайп», критикують рішення Брюсселя, вказуючи на дві головні проблеми:
-
Некоректна методологія: Квоти розраховувалися на основі періоду 2022–2024 років, коли виробництво в Україні було паралізоване через війну, обстріли та логістичні блокади. Це ігнорує реальне відновлення галузі у 2025 році.
-
Технічні помилки: У компанії «Інтерпайп» заявляють, що ліміт на безшовні труби занижено щонайменше на 30% через помилки в розрахунках Євростату, які Брюссель відмовився врахувати.
Ефект «подвійного удару»
Ситуація погіршується поєднанням нових квот із механізмом вуглецевого мита (CBAM) та додатковою бюрократією. Впровадження правила «плавлення та розливання» (Melt and Pour) вимагатиме від українських експортерів складного документального підтвердження походження сталі.
За словами представників бізнесу, такі умови роблять українську продукцію менш конкурентоспроможною порівняно з індійськими чи турецькими виробниками, які користуються державними субсидіями. До того ж, навіть український внутрішній ринок на 40% заповнений імпортною сталлю, що виключає можливості швидкої переорієнтації збуту.
Як захистити галузь?
Металурги та аналітики наполягають: уряд має перейти до «жорсткої торгової дипломатії». Терміновий перегляд лімітів до кінця третього кварталу 2026 року є питанням виживання для тисяч робочих місць та цілих громад. Ситуація потребує визнання «воєнного форс-мажору» на рівні торговельних відносин з ЄС, аналогічно до того, як це було реалізовано з аграрними квотами.
Раніше повідомлялося, як нові квоти ЄС на імпорт сталі вплинуть на металургію України.
