Зруйнований офіс, знищений склад, пошкоджене виробниче обладнання або втрачений товар не означають, що підприємство остаточно втратило можливість отримати компенсацію. Однак для майбутнього відшкодування збитків бізнесу важливо правильно зафіксувати наслідки російської агресії та зібрати документи, які підтверджують як право власності на майно, так і факт його пошкодження або знищення.
Підприємці можуть претендувати на компенсацію, а також скористатися окремими податковими пільгами. Головне — не зволікати з оформленням доказів.
Хто може претендувати на компенсацію
Право заявляти про збитки мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, майно яких постраждало внаслідок бойових дій.
Для цього підприємство має бути офіційно зареєстрованим в Україні. Серед його бенефіціарів не повинно бути громадян або резидентів Росії. Також компанія не має перебувати у процедурі банкрутства або ліквідації.
На відміну від громадян, які можуть отримувати компенсацію за пошкоджене житло через програму єВідновлення, для бізнесу процедура відшкодування збитків має інший механізм.
Водночас постраждалі підприємства можуть подавати інформацію про втрати до Міжнародного реєстру збитків.
Яке майно бізнесу може підлягати компенсації
Компенсація може стосуватися різних видів майна, яке належало підприємству або перебувало на його балансі.
Йдеться, зокрема, про виробничі приміщення, офіси, магазини, склади та інші об’єкти нерухомості.
Також можуть бути враховані знищені або пошкоджені верстати, виробничі лінії, конвеєри, спеціальна техніка та інше обладнання.
До переліку можливих збитків входять корпоративні автомобілі, вантажний транспорт і сільськогосподарська техніка.
Окремо необхідно фіксувати втрату товарів, сировини, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей.
Підприємство також може заявляти про втрату прибутку, якщо через руйнування майна або зупинку виробництва воно не могло вести звичайну господарську діяльність.
Які документи потрібно зібрати
Для підтвердження збитків підприємству необхідно сформувати повний пакет документів.
Насамперед варто зібрати документи, які підтверджують право власності або користування майном. Це можуть бути договори, витяги з державних реєстрів, технічні паспорти та бухгалтерські документи.
Важливими доказами є акти ДСНС про пожежу або руйнування, а також документи Національної поліції та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Керівництву підприємства також варто видати наказ про проведення інвентаризації та скласти відповідний акт щодо знищеного або пошкодженого майна.
Додатковими доказами можуть стати результати технічного обстеження та звіт незалежного оцінювача.
Не менш важливо зберегти фото та відео наслідків атаки. Бажано, щоб матеріали містили інформацію про місце та час зйомки.
Що робити відразу після атаки
Після пошкодження підприємства або майна насамперед необхідно зафіксувати наслідки події.
За можливості потрібно звернутися до ДСНС, представники якої можуть скласти документи щодо пожежі або руйнування.
Також слід повідомити Національну поліцію, щоб правоохоронці зафіксували факт воєнного злочину та внесли відповідні відомості до ЄРДР.
Після цього підприємству варто провести внутрішню інвентаризацію. Необхідно окремо зафіксувати все майно, яке було знищене, пошкоджене або викрадене.
Експерти радять не відкладати збір доказів. З часом сліди руйнувань можуть бути ліквідовані, а отримати необхідні документи може стати складніше.
Як визначають розмір збитків
Під час оцінки втрат враховуються прямі збитки та можлива втрачена вигода.
Прямі збитки можуть визначатися як вартість відновлення пошкодженого майна. Якщо відновлення є неможливим або економічно недоцільним, може враховуватися ринкова вартість майна на момент його знищення.
Втрачена вигода — це дохід, який підприємство могло б отримати, якби його діяльність не була зупинена через бойові дії або руйнування виробничих потужностей.
Для такого розрахунку використовуються фінансові показники підприємства за попередні періоди.
На які податкові пільги може розраховувати бізнес
Постраждалі підприємства можуть не лише готувати документи для майбутньої компенсації, а й скористатися окремими податковими послабленнями.
Зокрема, за певних умов списання товарів або основних засобів, знищених через обставини непереборної сили, може здійснюватися без нарахування компенсаційних податкових зобов’язань із ПДВ.
Також передбачені особливості щодо податку на нерухомість для зруйнованих або пошкоджених об’єктів, а також майна, розташованого на територіях активних бойових дій або тимчасової окупації.
Окремі послаблення можуть застосовуватися і щодо екологічного податку, якщо підприємство постраждало через воєнні дії та належним чином зафіксувало наслідки руйнування.
Де фіксувати збитки бізнесу
Одним із важливих напрямків є подання інформації до Міжнародного реєстру збитків для України.
Такий реєстр є частиною майбутнього міжнародного компенсаційного механізму. Зібрані дані можуть стати основою для подальшого розгляду вимог постраждалого бізнесу.
Підприємцям радять заздалегідь створити окремий захищений електронний архів, у якому зберігатимуться фото, відео, скановані документи, акти інвентаризації та інші докази.
Паперові оригінали документів також варто зберігати окремо та, за можливості, дублювати в електронному вигляді.
Чим повнішим буде пакет доказів, тим більше шансів у підприємства підтвердити реальний обсяг завданих війною збитків і претендувати на компенсацію після запуску відповідних механізмів відшкодування.
Раніше повідомлялося, що Росія атакувала Запоріжжя: «Епіцентр» згорів вщент.
