Цьогорічне святкування 9 травня у Москві обіцяє бути найсуворішим за безпековими заходами за весь час великої війни. Попри ініціативу України запровадити режим тиші з 6 травня, РФ відповіла масованою атакою 108 дронами, фактично анулювавши будь-які домовленості.
Дзеркальна відповідь: де чекати ударів?
Експерти, опитані Фокусом, вважають, що Київ не залишить без відповіді вбивства цивільних, але стратегія може бути гібридною:
-
Уникання символізму: Україна може утриматися від прямих атак на Червону площу під час параду, щоб не дати Кремлю картинку «жертви» для західних партнерів.
-
Удари по слабких місцях: Оскільки значна частина систем ППО стягнута до Москви (так зване «кільце страху»), інші регіони РФ стали вразливими. Пріоритетом стануть енергетичні об’єкти та військова логістика, що завдасть Кремлю більшої шкоди, ніж символічний наліт на столицю.
Палацовий переворот чи параноя?
Посилені заходи безпеки в Москві — зведення спецвеж із ППО та тотальні перевірки — аналітики пов’язують не лише з українськими дронами. У Кремлі зростає страх внутрішніх загроз:
-
Замах на Путіна: Західні медіа (CNN, FT) припускають, що диктатор боїться змови всередині силового блоку або серед олігархів, які втрачають статки через санкції.
-
Боротьба груп впливу: Активізація мереж, пов’язаних із ексохоронцем Путіна Олексієм Дюміним, свідчить про підкилимну війну за майбутній баланс сил.
-
Ефект Пригожина: Після бунту ПВК «Вагнер» у 2023 році впевненість Путіна у лояльності еліт суттєво похитнулася.
Дипломатична пастка
Політолог Олег Постернак зазначає, що Україна, запропонувавши перемир’я раніше за РФ, продемонструвала Заходу свою конструктивність. Тепер, коли Росія його порушила, Київ має моральне право на жорсткі кроки у відповідь, які доведуть серйозність намірів Банкової не лише словом, а й ділом.
