Російські атаки на логістичну інфраструктуру змусили великі торговельні мережі України терміново перебудовувати систему постачання. Після ударів по розподільчих центрах ритейлери шукають нові склади, змінюють маршрути доставки та частково переходять на прямі поставки товарів до магазинів.
Водночас експерти попереджають: нова логістика обходиться бізнесу значно дорожче, а це в перспективі може позначитися і на вартості продуктів для покупців.
Російські удари знищили ключові логістичні центри
Однією з найбільш відчутних стала атака 5 серпня, коли російські війська вдарили одразу по кількох великих розподільчих центрах продуктового ритейлу в Київській області.
Зокрема, внаслідок прямих влучань зупинив роботу великий логістичний хаб мережі «Новус» площею близько 50 тисяч квадратних метрів. Через нього проходила значна частина товаропотоку компанії.
Також були пошкоджені розподільчі центри групи «Фоззі», які забезпечували товарами магазини мереж «Сільпо» та «Фора».
У перші дні після атак у деяких супермаркетах покупці помітили тимчасове скорочення асортименту. Найбільше проблем виникало зі свіжими овочами та фруктами, молочною продукцією, замороженими товарами та іншими категоріями, які потребують швидкого перевезення й спеціальних умов зберігання.
Замість одного великого складу — сотні нових маршрутів
Торговельні мережі почали переходити до так званої розпорошеної логістики. Тепер частину товарів постачальники доставляють безпосередньо до магазинів, а інші партії розподіляють через регіональні склади та орендовані приміщення.
У «Новусі» частину функцій зруйнованого логістичного центру перенесли безпосередньо до магазинів. Операції, які раніше виконувалися автоматизованими системами на великому складі, тепер частково здійснюють вручну.
В «АТБ» також уже давно почали диверсифікувати систему постачання. Різні товарні групи розподілили між кількома логістичними центрами, тому один магазин може отримувати продукцію кількома автомобілями та різними маршрутами.
Такий підхід дозволяє уникнути повної зупинки постачання після втрати одного складу, однак значно збільшує витрати.
За даними компанії, перехід на більш розгалужену логістику суттєво підвищив витрати, зокрема на транспортування та пальне.
У Київській області майже не залишилося великих складів
Додатковою проблемою стала нестача вільних складських площ. Особливо складною є ситуація в Київській області, де великі логістичні приміщення практично відсутні.
За оцінками учасників ринку, швидко замінити можна лише частину втрачених потужностей. Найбільш критичною є ситуація з холодильними складами, які необхідні для зберігання молочної продукції, м’яса, риби, заморожених товарів, овочів та фруктів.
Звичайний склад не може повноцінно замінити спеціалізований об’єкт із температурними зонами, вентиляцією та необхідним обладнанням.
Уряд доручив шукати додаткові приміщення серед державних та інших доступних об’єктів. Водночас ритейлери зазначають, що не всі такі площі відповідають технічним вимогам для зберігання продуктів.
Чи подорожчають продукти
Наразі великі торговельні мережі не повідомляють про масове підвищення цін через останні удари. Компанії намагаються компенсувати додаткові витрати власними ресурсами та зберігати конкурентні ціни.
Однак експерти допускають, що подорожчання логістики може поступово вплинути на вартість окремих товарів.
За різними оцінками, додаткові витрати на доставку та зберігання можуть зрости на 10-25%, а для продукції, яка потребує холодильного обладнання, — ще більше.
У такому разі роздрібні ціни на окремі категорії товарів можуть збільшитися приблизно на 1-5%. Для охолоджених і швидкопсувних продуктів потенційне подорожчання може бути вищим.
Водночас експерти не прогнозують загальнонаціонального дефіциту продовольства.
Найбільший ризик — нові масовані атаки
Український ритейл поки що має можливість компенсувати втрату окремих логістичних центрів завдяки альтернативним маршрутам, прямим поставкам та перерозподілу товарів між складами.
Однак ситуація може суттєво погіршитися у разі одночасного знищення кількох великих логістичних вузлів, проблем із транспортною інфраструктурою або енергопостачанням.
Найуразливішими залишаються категорії свіжих та ультрасвіжих товарів. У разі нових атак перебої з їх постачанням можуть тривати від кількох днів до кількох тижнів.
Попри значні втрати, продуктові мережі продовжують адаптуватися до воєнних умов. Український ритейл поступово відмовляється від моделі одного великого складу та переходить до мережі менших логістичних вузлів, які можуть частково замінювати один одного у випадку нових ударів.
Раніше РФ атакувала Запоріжжя дронами «Ланцет»: Під ударом супермаркет «АТБ» 8 постраждалих.
