Через пів року після захоплення Ніколаса Мадуро американськими військовими Венесуела опинилася під безпрецедентним зовнішнім управлінням. Згідно з розслідуванням The New York Times, державний секретар США Марко Рубіо зосередив у своїх руках контроль над фінансами, розподілом природних ресурсів та державною політикою Каракаса.
Фінансовий протекторат
Система управління Венесуелою тепер нагадує модель «кишенькових грошей»: доходи від більшої частини венесуельського експорту надходять до Міністерства фінансів США. Вашингтон самостійно вирішує, які суми та на які потреби переказувати назад у венесуельську банківську систему. Це дозволило зупинити системну корупцію, проте поставило місцевий уряд у повну залежність від рішень Білого дому.
Режим «ручного керування»
Хоча формально обов’язки очільниці країни виконує Делсі Родрігес, її повноваження значно обмежені:
-
Кадрові рішення: Родрігес узгоджує з Рубіо навіть призначення на посаду міністра оборони.
-
Зовнішня політика: Каракас повністю втратив суб’єктність. Будь-які публічні заяви, що суперечать інтересам США, оперативно видаляються за вимогою Вашингтона.
-
Координація: Марко Рубіо глибоко залучений до щоденних справ країни, підтримуючи постійний зв’язок із венесуельським керівництвом через WhatsApp.
Позиція Вашингтона
У Державному департаменті заявляють, що така політика має на меті перетворення Венесуели на стабільного партнера, здатного ефективно розпоряджатися своїми багатствами. Президент Дональд Трамп в інтерв’ю NYT припустив, що американське управління Венесуелою може тривати роками — доти, доки не буде забезпечено «безпечну та розумну» передачу влади.
Експерти зазначають, що поточна стратегія Марко Рубіо є кардинальною зміною курсу, адже раніше він позиціонував себе як жорсткий поборник демократії та автономії країн Латинської Америки.
Раніше повідомлялося, що Венесуела запускає експорт нафти супертанкерами: ставка на Індію та угоду зі США.
