Міфи та реальність закону №14005: Мін’юст роз’яснив нові правила стягнення боргів

Ухвалення Верховною Радою законопроєкту №14005 від 7 квітня 2026 року викликало хвилю спекуляцій щодо «тотального контролю» за фінансами громадян. Міністерство юстиції України оприлюднило офіційне роз’яснення, спростувавши три головні міфи про оновлену процедуру виконавчого провадження. 

Спростування ключових міфів

Міф 1: Блокування рахунків та реєстр за борг в 1 гривню

Поширюється думка, що будь-яка копійчана заборгованість призведе до автоматичного арешту майна.

• Факти: Закон не змінює базових правил стягнення. Більше того, він посилює захист: якщо сума боргу не перевищує 432 350 грн (50 мінімальних зарплат), стягнення на єдине житло боржника не застосовується. Раніше цей поріг був удвічі нижчим.

Міф 2: Внесення до реєстру без суду

Поширюється інформація про «світовий уряд» та внесення в списки без рішення Феміди.

• Факти: Єдиний реєстр боржників працює з 2017 року. Підставою для включення залишаються виключно виконавчі документи, видані на основі рішень суду або інших уповноважених органів.

Міф 3: Невідповідність стандартам ЄС

• Факти: Документ є частиною реформ програми Ukraine Facility. Він повністю відповідає зобов’язанням України перед Євросоюзом щодо цифровізації та прозорості державних процесів.

Головні нововведення: що зміниться для українців?

Цифровізація спрямована на прискорення процедур та автоматизацію рутинних процесів:

1. Автоматичне зняття арештів: Якщо сума боргу менша за 10 мінімальних зарплат, після повної оплати дані з реєстру видаляються, а арешти знімаються автоматично.

2. Взаємодія з банками: Процедура стягнення коштів та електронних грошей стає швидшою завдяки прямій електронній взаємодії виконавців із фінустановами.

3. Соціальні гарантії: Під час воєнного стану (та рік після нього) діє заборона на стягнення єдиного житла військовослужбовців.

4. Комунальні борги: Для мешканців територій бойових дій та окупованих зон скасовуються арешти за борги по ЖКГ.

Наразі закон чекає на підпис Президента України. Очікується, що його впровадження зменшить бюрократію та виключить людський фактор у процесі виконання судових рішень.