Мирна угода між Вашингтоном та Тегераном, підписання якої заплановано на 19 червня у Швейцарії, передбачає безпрецедентні умови для іранської економіки. Як повідомляє The Wall Street Journal, Іран отримає право на негайний продаж нафти та палива одразу після офіційного скріплення домовленостей.
Умови «нафтового прориву»
Скасування санкцій стосується не лише самого видобутку, а й усіх супутніх сервісів, необхідних для повноцінного функціонування ринку:
-
Логістика: Дозвіл на використання танкерів та суден для перевезення.
-
Фінанси: Доступ до банківських послуг для забезпечення розрахунків.
-
Страхування: Відновлення страхового покриття вантажів.
Вашингтон розглядає цей крок як фінансовий стимул для деескалації конфлікту. Високопоставлені представники США зазначають: хоча початкове послаблення санкцій є швидким, подальше зняття обмежень буде залежати від виконання Тегераном вимог щодо ядерної програми та гарантування безпеки в Ормузькій протоці.
Чому США пішли на поступки?
Експерти Вашингтонського інституту зауважують, що дозвіл Ірану експортувати нафту — це відмова від потужного важеля тиску, який був у розпорядженні США. Однак Білий дім був змушений піти на цей крок, щоб розблокувати Ормузьку протоку — ключову артерію світового постачання енергоресурсів.
Вже зараз з’явилися перші ознаки змін: танкери та суховантажі під іранським прапором почали вільно проходити через зону, яка раніше була заблокована американськими військовими силами.
Вплив на світові ринки
Повернення іранської нафти на ринок вже відчувається — ціни на чорне золото впали до мінімальних показників з березня. Аналітики очікують, що збільшення пропозиції іранських енергоресурсів стане додатковим фактором зниження цін, що суттєво вдарить по доходах Росії, яка вже потерпає від міжнародних санкцій та атак на власну нафтопереробну інфраструктуру.
Попри те, що США залишають за собою право знову запровадити блокаду у разі порушення умов угоди, поточний дипломатичний тренд вказує на те, що світ готується до масштабного переділу нафтового ринку.
