Інтерв’ю Володимира Путіна американцю Такеру Карлсону анонсували як подію неймовірного масштабу. Тільки прев’ю до нього подивилися мільйони разів, а додаток X, де Карлсон опублікував повну версію, став найбільш завантаженим в App Store.
Поки прокремлівські ЗМІ стежили за кожним кроком телеведучого у Москві, сам Карлсон обіцяв розплющити американцям очі на правду, яку від них нібито ретельно приховують. Щоправда, Володимир Путін не сказав зовсім нічого нового.
Цитати в цьому матеріалі наведені у зворотному перекладі з англійської та можуть не повторювати Володимира Путіна дослівно.
У своєму наповненому пафосом прев’ю до інтерв’ю Такер Карлсон стверджував, що більшість американців не мають уявлення, чому Путін вторгся в Україну. Це досить дивно з огляду на те, що найбільші американські телеканали — як CNN, так і Fox News — неодноразово транслювали виступи російського президента про «демілітаризацію» та «денацифікацію» України.
Тепер американцям — як до цього неодноразово росіянам — представилася можливість ґрунтовно розібратися в цьому питанні: 23 хвилини з двох годин інтерв’ю Володимир Путін, зрадівши, що Карлсон має історичну освіту, витратив на екскурс в історію Росії та України.
У своїй довгій промові Путін розповідав про поляків, а потім взагалі показав Карлсону якісь архівні документи з копіями листів Богдана Хмельницького — «щоб ви не подумали, що я щось вигадую», додав російський президент. Далі у глядачів з’явилася можливість прослухати історію Русі, період правління Катерини ІІ — і так сьогодні.
Володимир Путін, розмірковуючи про війну в Україні, яку він почав, любить посилатися на історію, зокрема, на період Петра I. Західні політики неодноразово зазначали, що Путін у контексті Російсько-української війни хоче поводитися як політик минулого, готовий перекроювати кордони силовим шляхом саме так вирішувалися зовнішньополітичні конфлікти в Петровську епоху.
Видання Financial Times намагалося відновити хроніку подій, що передували початку війни Росії проти України — тоді одне з джерел пояснило журналістам: «У нього [Путіна] три порадники — Іван Грозний, Петро І та Катерина Велика». Путін вірить, що увійде в історію як Петро, додало джерело.
Цілі поки що не досягли
Ми швидко, просто і зрозуміло пояснюємо, що сталося, чому це важливо, і що буде далі.
За майже два роки, які триває розв’язана Путіним війна, навіть американці, яким Такер Карлсон зібрався розплющити очі на правду, неодноразово чули головні тези, які російський президент намагався донести до цього інтерв’ю.
Головний із них — це те, що нібито не Росія розпочала війну в Україні, Росія лише намагається закінчити війну, яку розпочали без неї. Традиційно, за версією Путіна, все почалося з Майдану.
«Чому переворот? Чому жертви? Чому загроза Криму? Чому розпочали операцію на Донбасі? Цього я не розумію», — повторював Путін, додаючи, що до цих подій причетне ЦРУ.
Після цього він знову повернувся до болючого для нього питання про НАТО.
«Ми ніколи не погоджувалися на розширення НАТО, на те, що Україна буде в НАТО. Ми не погоджувалися на наявність військових без НАТО без обговорення з нами. Десятиліттями ми говорили: не робіть це, не робіть того», — журився Путін.
А далі, на його думку, тригером стала відмова України виконувати Мінські угоди.
Із самого початку Москва та Київ по-різному трактували те, що написано у Мінських угодах. А Володимиру Зеленському вони взагалі дісталися у спадок від попередника — Петра Порошенка, який був готовий підписати їх на тлі хворобливих поразок української армії на Донбасі. Оточення Зеленського давало зрозуміти, що у тому вигляді, в якому ці угоди були підписані, їх виконати вкрай складно, якщо взагалі можливо, тому їх треба міняти. Але Росія була категорично проти цих змін.
Різночитання угод були завжди зрозумілі і починалися з визначення того, хто саме є сторонами конфлікту. Москва називала конфлікт внутрішньоукраїнським, тоді як для Києва було зрозуміло, що на Донбасі конфліктують Україна та Росія.
І так, на думку Володимира Путіна, історія привела дві країни до 24 лютого 2022 року.
Чи досягли ви своєї мети, запитав у президента Карлсон?
«Ні, ми ще не досягли своєї мети, бо одна з них — денацифікація. Це означає заборону всіх видів неонацистських рухів. Ви кажете, що Гітлер мертвий уже багато років, 80 років, але його приклад живе. Живі люди, що винищували євреїв, росіян та поляків. І президент, нинішній президент сьогоднішньої України, аплодує йому в канадському парламенті, аплодує стоячи», — відповідає Путін.
Він має на увазі вересневий інцидент, коли до парламенту Канади під час візиту Зелінського помилково запросили українця, який служив у нацистському підрозділі під час Другої світової війни. Речник Палати громад Канади назвав 98-річного чоловіка героєм.
Пізніше спікер вибачився за те, що сталося, але представники російської влади неодноразово використовували скандал як аргумент на підтримку своєї позиції на міжнародних майданчиках.
Такер Карлсон уважно слухав аргументи Путіна про «денацифікацію», але жодного разу не запитав російського президента про бомбардування лікарні та театру Маріуполя, про удар по торговому центру в Кременчуці, про тіла мирних жителів на вулицях Бучі, про вивезення дітей з окупованих територій та цивільних.
«Справа не в лідері», але стосунки з Бушем та Трампом складалися краще
Путін згадав Трампа серед президентів, з якими у нього склалися добрі стосунки.
Лише кілька разів у розмові Карлсона та Путіна спливало ім’я президента США Джо Байдена.
Російський президент сказав, що навіть не пам’ятає, коли востаннє розмовляв із Баденом, — це було до початку війни. Не вдаючись до деталей, Путін заявив: «Я йому тоді сказав: я впевнений, що ви робите помилку історичного масштабу, підтримуючи все, що відбувається там, в Україні, і відштовхуючи Росію».
Карлсон, який ніколи не приховував, що підтримує Дональда Трампа, запитав у Путіна, чи готовий він буде відновити діалог зі США, якщо зміниться господар Овального кабінету.
Справа не в конкретній людині, відповів Путін і почав пригадувати американських президентів, з якими у нього склалися добрі стосунки, наприклад, Джорджа Буша-молодшого та Дональда Трампа. Зрештою, вся справа в настроях еліт, які поки не розуміють, що світ неминуче змінюється, сказав Путін.
Він зізнався, що вважає Америку «складною країною», в якій незрозуміло, хто взагалі ухвалює рішення, якщо у кожному штаті є своє законодавство, і штат може вплинути на те, щоб не допустити якогось кандидата до виборів.
Це явне посилання на рішення штату Колорадо, яке заборонило включати ім’я Дональда Трампа в бюлетені на президентських виборах. Це рішення було ухвалено, ґрунтуючись на статті американської конституції, яка забороняє учасникам заколоту обіймати державні посади. Суд у Колорадо вважав, що Трамп підбурював своїх прихильників до штурму Капітолію у січні 2021 року, коли кандидат програв вибори Джо Байдену.
Щоправда, рішення Колорадо не остаточне — справу зараз розглядає Верховний суд, який поки що схиляється на бік колишнього президента.
Дональд Трамп не раз демонстрував доброзичливе ставлення до Путіна, а нещодавно і зовсім заявив, що може покласти край війні в Україні за 24 години. Щоправда, не сказав, яким чином.
Враховуючи ці на перший погляд малопомітні посилання до внутрішньої політики США, дивно, що ні Путін, і Карлсон не підняли улюблену ними обома тему «традиційних цінностей», як на те очікували багато аналітиків. Ця повістка близька не лише Володимиру Путіну, а й електорату Дональда Трампа, який насамперед є аудиторією Такера Карлсона.
«Краще домовитися»
Чому немає мирних переговорів, які могли б покласти край конфлікту, питає Такер Карлсон.
Путін вважає, що в усьому винен Володимир Зеленський, який випустив декрет про заборону переговорів із Росією. Щоправда, якщо бути точнішим, указ, підписаний Зеленським, не містить жодних заборон — лише констатацію неможливості проводити переговори — і не з Росією, а з її президентом Володимиром Путіним.
Путін заочно порадив Зеленському скасувати цей декрет, і все.
«Ми ж не відмовлялися ніколи від переговорів. Ми весь час чуємо: чи готова Росія, чи готова? Та ми не відмовлялися! Вони ж [Україна] публічно відмовилися. Ну що ж, нехай скасовує свій декрет і входить у переговори. Ми ніколи не відмовлялися», — повторював він.
Потім Путін фактично звернувся до американців: «Чи потрібен США цей конфлікт? Навіщо? Це тисячі миль від вашої національної території. У вас є інші проблеми: проблеми на кордоні, проблеми з міграцією, проблеми з національним боргом — понад 33 трильйони доларів. Вам нема чим зайнятися? Хіба не краще було б домовитись із Росією? Домовитися, розуміючи ситуацію, яка складається на цей день, розуміючи, що Росія до кінця боротиметься за свої інтереси, — і повернутися до здорового глузду, почати поважати нашу країну та її інтереси та шукати рішення. Мені здається, це набагато розумніше і раціональніше».
Цей наратив спрогнозувала політолог Тетяна Станова, яка ще до публікації інтерв’ю припустила, що Путін пояснюватиме, що на користь США було б припинити підтримувати Україну та розпочати переговори з Росією.
«Ось ці переговори потрібні не заради конкретного компромісу, а задля припинення військового опору, що, як вважає Путін, є ключем до майбутньої капітуляції», — каже Станова.
Гершковича на Красікова?
Незабаром рік, як Еван Гершкович перебуває в СІЗО за звинуваченням у шпигунстві
Всупереч очікуванням, наприкінці двогодинного інтерв’ю Карлсон таки поставив Путіну питання справі Евана Гершкович.
Незабаром рік, як журналіст Wall Street Journal, Еван Гершкович перебуває в СІЗО за звинуваченням у шпигунстві. Видання, в якому він працював, неодноразово заявляло, що журналіст просто виконував свою роботу, збираючи інформацію для чергової публікації.
У своєму питанні Такер Карлсон вирішив «не вдаватися до деталей того, що сталося». Він по суті попросив Путіна звільнити Гершковича як жест доброї волі.
«Я не виключаю, що людина, про яку ви говорите, містере Гершковичу, зможе повернутися на батьківщину. Зрештою, немає сенсу тримати його у в’язниці у Росії. Ми хочемо, щоб американські спецслужби подумали, як вони можуть сприяти досягненню цілей, які стоять перед нашими спецслужбами. Ми готові до діалогу. Більше того, діалог іде. І було багато успішних прикладів таких діалогів, які успішно завершились. Ймовірно, так буде й у цьому випадку, але нам потрібно дійти згоди», — відповів Путін.
Володимир Путін дав зрозуміти, якими можуть бути інтереси російських спецслужб.
Він згадав про людину, яка «відбуває покарання в союзній США країні».
«Ця людина з патріотичних спонукань знищила бандита в одній із європейських столиць», — сказав Путін.
Найімовірніше він мав на увазі Вадима Красікова (також відомого як Вадим Соколов). Красиков засуджено до довічного ув’язнення за вбивство колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, який на початку 2000-х брав участь у бойових діях проти російських військ на боці чеченських сепаратистів.
Суд у Німеччині дійшов висновку, що російські держоргани доручили Красикову вбити Хангошвілі, який на той час жив у Німеччині і чекав на рішення про надання йому притулку. Після цього Красніков отримав документи на ім’я Вадима Соколова та звернувся за шенгенською візою.
У серпні 2020 року, за версією прокуратури, у берлінському парку він під’їхав до Хангошвілі велосипедом і вистрілив з пістолета кілька разів. Хангошвілі помер на місці, а Красікова затримали. Тепер Володимир Путін натякає, що теоретично був би готовий обміняти Гершковича на Красікова.
При цьому ні Путін, ні Карлсон не згадали іншого заарештованого журналіста Алсу Курмашеву. Курмашеву, журналістку американського «Радіо Свобода», заарештували восени минулого року — її спочатку звинувачували у відмові зареєструватися як іноземний агент, а потім звинуватили у поширенні «фейків» про російську армію через книгу «Немає війні. 40 історій росіян, які виступають проти вторгнення в Україну».
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.