Український промисловий комплекс може постати перед критичним викликом на європейському торговельному векторі. Як повідомляє міжнародне аналітичне видання Financial Times, Європейський Союз планує запровадити масштабні захисні заходи на своєму внутрішньому ринку металопродукції.
З 1 липня 2026 року Брюссель має намір скоротити глобальні безмитні квоти на імпорт сталі на 47%, а на будь-які обсяги постачань понад встановлений ліміт накласти загороджувальне мито у розмірі 50%. Офіційною причиною такого кроку названо глобальний надлишок виробничих потужностей та кризу в європейській сталеливарній галузі, яка вже призвела до скорочення десятків тисяч робочих місць у країнах ЄС.
Позиція українських виробників та чинник конкуренції
Вітчизняні металургійні конгломерати наголошують, що нові обмеження мають дискримінаційний характер і здатні повністю заблокувати присутність України на ключовому ринку збуту.
«Запропоновані заходи повністю знищать будь-яку можливість для українських компаній постачати продукцію на європейський ринок», — заявив керівник офісу CEO групи «Метінвест» Олександр Водовіз.
Він підкреслив, що наразі «Метінвест» забезпечує понад 50% усього українського сталевого експорту до ЄС і оперативно переорієнтуватися на інші регіони (Азію чи Близький Схід) неможливо через нерівні умови конкуренції. На альтернативних ринках домінують Росія та Туреччина, де вартість електроенергії для промисловості є вдесятеро нижчою, а самі підприємства не зазнають щоденних артилерійських та ракетних ударів, як українські заводи.
Юридичні суперечності та параметри нових квот
Ситуація ускладнюється правовим колізіями:
-
Нормативи СОТ: Згідно з правилами Світової організації торгівлі, захисні заходи мають універсальний характер і автоматично поширюються на всіх партнерів, включно з Україною.
-
Двостороння угода: Українські урядовці зазначають, що обмеження прямо суперечать чинній Угоді про вільну торгівлю між Україною та ЄС, яка гарантує безмитний та безквотний режим для українських товарів під час війни.
За даними джерел FT, у ході попередніх багатосторонніх консультацій у Женеві Європейська комісія запропонувала для України річну безмитну квоту на рівні 713 тис. тонн сталі. Проте для порівняння: за підсумками 2025 року Україна експортувала до країн Євросоюзу 2,65 млн тонн металопродукції. Таким чином, Брюссель пропонує урізати українську присутність на 70% порівняно з минулорічними показниками.
За попередніми підрахунками, такий крок коштуватиме державі втрати понад 1 млрд євро валютної виручки в умовах, коли металургія залишається одним із головних донорів бюджету та ВВП.
Дипломатичні переговори та політична підтримка в ЄС
Єврокомісія наразі веде індивідуальні переговори з Києвом та ще приблизно 20 країнами-експортерами щодо остаточного розподілу часток. У Брюсселі запевняють, що «враховуватимуть складну безпекову та економічну ситуацію в Україні», обіцяючи виділити для українських постачальників окрему преференційну квоту, хоча й визнають, що вона буде суттєво нижчою за обсяги попередніх років.
Водночас у самому Європейському парламенті формується лобі на підтримку Києва. Наразі євродепутати паралельно обговорюють загальний перегляд екомит для України, а Карін Карлсбро, яка курує дане досьє у Європарламенті, публічно закликала надати Україні винятковий статус:
«Україна повинна отримати дуже особливе ставлення як країна-кандидат до ЄС, яка перебуває у винятковій безпековій ситуації. Ми маємо дуже високі очікування, що Єврокомісія врахує це під час ухвалення фінального рішення».
