Вітчизняний ринок нерухомості демонструє стійку висхідну динаміку, попри триваючі безпекові ризики та макроекономічну нестабільність. Згідно з профільними моніторинговими звітами платформ ЛУН та OLX, середня вартість об’єктів нерухомості, виставлених на продаж в оголошеннях, за останній рік збільшилася на 30%.
Експерти зазначають, що реальні цінники укладених угод зросли трохи скромніше — у межах 15–20%, оскільки продавці традиційно закладають у первинну вартість «дисконт на торг». Проте загальний тренд на розгін цін залишається очевидним як на первинному, так і на вторинному ринках.
Географія цін: регіональна неоднорідність
Аналітика фіксує суттєве розшарування вартості квадратного метра залежно від географічного розташування та безпекового чинника регіону.
-
Вторинний ринок (однокімнатні квартири): Найбільші темпи подорожчання продемонстрував Тернопіль — +37% за рік (середня ціна досягла $50 тис.). В Одесі зростання склало 25% (до $49,5 тис.), у Рівному — 20%, у Києві — 11% (до $70 тис.). Найдорожче житло зосереджене у Львові ($71,6 тис.), Києві ($70 тис.) та Ужгороді ($67 тис.).
-
Первинний ринок (новобудови): Стрімкий зліт вартості квадратного метра зафіксовано в Житомирі (+29%, до 40 тис. грн/кв. м), Хмельницькому (+21%, до 34,2 тис. грн) та Одесі (+14%, до 52 тис. грн).
-
Регіональні аномалії:
-
Суми (+29%): Місто перетворилося на внутрішній гуманітарно-логістичний хаб. Сюди масово евакуюються мешканці прикордонних громад (Білопілля, Краснопілля тощо), які прагнуть залишатися в межах рідної області, що створило колосальний попит на готове житло.
-
Одеса (+21-25%): Поштовхом стало відновлення повноцінної роботи «Морського коридору». Повернення великого капіталу в портову інфраструктуру та агрологістику стимулювало топменеджмент інвестувати у відносно нові ЖК Приморського та Київського районів, обов’язково оснащені автономними системами енерго- й водопостачання.
-
Запоріжжя (-14%): Місто стало чи не єдиним винятком із загальноукраїнського тренду. Через наближеність до лінії фронту та специфіку безпекової ситуації цінники на вторинному ринку в старому фонді продовжують демонструвати спадну динаміку.
-
- Читайте також: Нерухомість у Запоріжжі 2026: чому квартири не продаються та як змінилися пріоритети покупців
Ключові драйвери подорожчання
Фахівці виділяють три фундаментальні причини, які стимулюють продавців переписувати цінники в бік збільшення:
-
Скорочення ринкової пропозиції. Обсяг доступних для купівлі об’єктів на вторинному ринку наразі на 40% менший, ніж у довоєнний період. Велика кількість власників перебуває за кордоном або в лавах ЗСУ, через що якісна нерухомість знімається з продажу. Власники воліють перечекати невизначеність, щоб реалізувати майно на піку ринку.
-
Домінування державних програм («єОселя» та «єВідновлення»). Покупці, які використовують пільгові державні іпотечні кредити або житлові сертифікати за знищене майно, наразі забезпечують понад 50% усіх угод на ринку. Продавці свідомо завищують ціни для таких клієнтів на кілька тисяч доларів, закладаючи у вартість ризики курсових коливань гривні, тривалість міжбанківських переказів та процедуру конвертації коштів у валюту.
-
Криза первинного ринку. Через гострий дефіцит кадрів у будівельній галузі, подорожчання будматеріалів та логістичні проблеми, покупці мінімізували інвестиції на етапі котловану. Весь платоспроможний попит змістився на готовий вторинний фонд за концепцією «заїжджай та живи» — з ремонтом та автономними комунікаціями. Як наслідок, термін експозиції (продажу) ліквідних квартир у Києві скоротився в середньому з 53 до 47 днів.
Прогноз розвитку ринку
Подальша цінова траєкторія повністю залежатиме від військово-політичних та фінансових чинників. Експерти виокремлюють два можливі сценарії:
Оптимістичний (припинення бойових дій): У разі стабілізації безпекової ситуації або заморожування конфлікту, відкладений попит спровокує різке зростання цін — орієнтовно на 20–30% протягом перших місяців.
Песимістичний (продовження повномасштабної війни): Подорожчання триватиме, але за спокійною траєкторією — у межах 10% до кінця поточного року. При цьому ринок продовжить жорстку сегментацію: ліквідні об’єкти з автономним забезпеченням дорожчатимуть, тоді як старий, енергозалежний фонд почне втрачати в ціні через низький попит. Стримуючим фактором для ринку також може стати потенційна девальвація гривні, яка традиційно знижує купівельну спроможність населення у валютному еквіваленті.
