Світовий ринок озброєнь переживає безпрецедентний бум із часів Холодної війни. За даними Європейського оборонного агентства та Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у минулому році глобальні військові витрати досягли астрономічного рекорду у $2,9 трлн. Головним локомотивом цього стрибка стала Європа, яка наростила фінансування сектору безпеки на 14% — до $864 млрд (€742 млрд).
Щоб закріпити цей курс, Брюссель розгорнув довгострокові фінансові інструменти. План ЄС Readiness 2030 передбачає залучення рекордних €800 млрд інвестицій в оборонку. Зокрема, Єврокомісія запускає новий інструмент SAFE (Security Action for Europe) для збору до €150 млрд на ринках капіталу. Крім того, зміни до Пакту стабільності дозволили країнам перевищувати стандартні бюджетні дефіцити заради закупівлі зброї, що звільнить ще близько €650 млрд протягом чотирьох років.
Поки уряди намагаються подолати історичну роздробленість (національні компанії досі забирають понад 75% контрактів), аналітики виділяють 5 промислових та технологічних галузей, які вже отримують надприбутки від мілітаризації ЄС.
1. Традиційне оборонне та суміжне виробництво
Найбільші європейські збройові гіганти — Rheinmetall (Німеччина), Leonardo (Італія), Saab (Швеція) — перебувають на етапі агресивного розширення.
Ключові показники зростання:
-
Снарядний голод та його вирішення: Виробничі потужності ЄС із випуску артилерійських боєприпасів збільшилися з 300 тисяч снарядів у 2022 році до прогнозованих 2 мільйонів одиниць на рік. Темпи розширення ліній утричі перевищують стандартні показники мирного часу.
-
Бум замовлень: Лише у Німеччині обсяг внутрішніх оборонних контрактів зріс на понад 50%.
-
Пряме втручання ЄС: Єврокомісія почала фінансувати розширення заводів напряму, аби скоротити строки постачання (наприклад, черги на деякі системи ППО наразі розтягнулися на роки).
2. Безпілотні авіаційні системи (БПЛА)
Досвід війни в Україні повністю змінив доктрину НАТО, перетворивши дрони на пріоритет №1.
-
Французький мегаконтракт: Париж виділив €8,5 млрд на розширення запасів безпілотників, плануючи збільшити флот ударних дронів на 400% до 2030 року.
-
Німецько-український трек: У квітні 2026 року Берлін та Київ підписали оборонний пакет на €4 млрд, який включає розгортання спільного виробництва автономних систем.
-
Антидроновий щит: ЄС запустив масштабну ініціативу EDDI (European Drone Defence Initiative) з метою створення до 2027 року кругового технологічного щита проти БПЛА над усією Європою.
-
Головний бенефіціар: Німецька компанія Quantum Systems (виробник розвідувальних дронів Vector, які активно тестуються на українському фронті) демонструє вибухове зростання капіталізації.
3. Кібербезпека та захист критичної інфраструктури
Кіберпростір визнано повноцінним театром бойових дій. При цьому фокус фінансування змістився з простого софту на фізичний захист інфраструктури, енергомереж та державних систем.
-
Директива NIS2: У січні 2026 року Єврокомісія оновила пакет кіберзаходів, посиливши вимоги до безпеки ланцюгів постачання ІТ-технологій від ризиків з боку третіх країн (першочергово Китаю та РФ).
-
Фінансові результати: Доходи європейського сектору кібербезпеки у квітні 2026 року зросли на 10% у річному обчисленні. Найприбутковішим став сегмент управління ідентифікацією та доступом (Identity and Access Management) — ріст на 18%.
4. Промислові метали (Мідь, Нікель, Сталь)
Сучасна залізна техніка вимагає колосальних обсягів сировини. За оцінками інвестбанку Goldman Sachs, близько 40% усього приросту оборонних витрат ЄС піде саме на металомістку продукцію (це вдвічі вище за стандартну норму НАТО).
Прогноз додаткового попиту на метали до 2027 року:
-
Мідь: +0,9% до загальносвітового попиту (використовується в усій електропроводці, платах, системах зв’язку та снарядах).
-
Нікель: +1,3% до світового споживання.
-
Сталь: +0,4%.
-
Загальний ефект: Переозброєння підніме сукупний попит на промислові метали всередині Європи на 6%, хоча раніше ВПК споживав не більше 2% металу в регіоні.
5. Напівпровідники та мікроелектроніка
Найбільш критична та вразлива ланка європейської безпеки. Ракети, радари та системи РЕБ працюють на складних чіпах, які Європа десятиліттями купувала в США або замовляла на фабриках у Тайвані.
Для подолання цієї залежності Брюссель запустив програму EDIP (European Defence Industry Programme) обсягом €1,5 млрд. Головне завдання програми — терміново профінансувати та розгорнути всередині ЄС власне виробництво спеціалізованих напівпровідників на основі нітриду галію ($GaN$), які є базою для сучасних радарних комплексів та систем радіоелектронної боротьби. Європейське оборонне агентство визнає, що повне імпортозаміщення мікросхем триватиме роками, але перші мільярдні контракти вже пішли європейським розробникам.
Раніше повідомлялося, що Україна та Канада створюють спільне підприємство Airlogix-Sentinel для виробництва БПЛА.
