WSJ: засновник збанкрутілої WeWork хоче викупити компанію за $500 млн

Засновник і колишній голова нещодавно збанкрутілої мережі коворкінгів WeWork Адам Нейман зробив пропозицію про викуп компанії і готовий заплатити за неї понад $500 млн. Про це повідомляє The Wall Street Journal (WSJ) з посиланням на обізнані джерела. У джерел немає даних про те, яким чином пан Нейман фінансуватиме покупку компанії, якщо дозвіл на це буде отримано. 

WeWork була створена Адамом Нейманом в 2010 році і дуже швидко стала одним з найбільших і перспективних стартапів з оцінкою $50 млрд. Серед його інвесторів були SoftBank і його венчурний фонд VisionFund, Goldman Sachs, JPMorgan Chase, T. Rowe Price Associates та інші. У 2019 році у компанії почалися проблеми, за якими стояли невдала бізнес-модель, прорахунки в управлінні та неоднозначна поведінка самого Адама Неймана.

Операції стартапу стали стрімко скорочуватися, а збитки так само стрімко зростати. Компанія провела IPO у 2021 році, а її вартість спочатку досягала $8 млрд. Зараз її ринкова капіталізація становить лише $13 млрд. У листопаді 2023 року компанія запустила процедуру реструктуризації боргів, подавши заяву про банкрутство до суду штату Нью-Джерсі за ст. 11 закону про банкрутства США (реструктуризація за умов захисту від кредиторів).

Перші повідомлення про те, що Адам Нейман хотів би повернутися до компанії та викупити її, з’явилися на початку лютого. Йшлося про можливість купівлі WeWork паном Нейманом спільно з інвестором Деніелом Льобом та його хедж-фондом Third Point. Тоді ж зазначалося, що нинішні керівники збанкрутілої компанії ігнорують пропозиції про її викуп. Тепер джерела WSJ називають потенційну суму, яку готовий заплатити Адам Нейман за WeWork, і зазначають, що в потенційній угоді не бере участі хедж-фонд Third Point.

У самій WeWork на запит WSJ відповіли, що вони «регулярно отримують від третіх сторін пропозиції про купівлю» і «рада директорів та консультанти розглядають ці пропозиції у звичайному порядку, щоб гарантувати, що ми завжди діємо у довгострокових інтересах компанії».

Раніше The Times писала про те, що європейські ювеліри скаржаться на обмеження через російські алмази.