Президент США Джо Байден 17 травня подався на саміт G7 до Японії, не встигнувши привести до фіналу переговори з приводу стелі американського держборгу — їхній успіх зняв би ймовірність дефолту країни. Однак загроза все ж таки змусила президента скоригувати свої плани і скоротити закордонне турне, оголосив напередодні Білий дім. Поїздки до Австралії та Папуа — Нової Гвінеї були скасовані, щоб американський лідер зміг якнайшвидше повернутися до вирішення потенційно катастрофічної проблеми.
Звідки почалася загроза дефолту?
Дефолт, тобто невиконання зобов’язань держави щодо боргу, загрожує США тому, що американський бюджет роками залишається дефіцитним та кошти на різні виплати значною мірою забезпечуються за рахунок запозичень – випускаються боргові папери.
Однак ці запозичення мають ліміт — ту саму стелю держборгу, переговори про який зараз ведуть демократи і республіканці. Традиційно Конгрес просто схвалює подальше нарощування боргу: з 1960 відповідне рішення приймали 78 разів.
Але зараз республіканці зайняли тверду позицію, користуючись одержаною за підсумками останніх виборів більшістю в палаті представників. В обмін на підвищення стелі вони хочуть досягти скорочення витрат, у тому числі й соціального характеру. Без бюджетних реформ стеля, яка зараз становить 31,4 трильйона доларів, підвищуватися не повинна, вважають у Республіканській партії.
Адміністрація Байдена завзятість опонентів засуджує. Представник Білого дому Ендрю Бейтс заявив, що сенатори, які підписали лист, «взяли в заручники мільйони робочих місць, бізнесів, пенсійних рахунків», адже без підвищення стелі в бюджеті США може просто не залишитися грошей на виконання зобов’язань. Ліміт запозичень при цьому був вичерпаний ще в січні, змусивши Мінфін піти на різні надзвичайні заходи, наприклад, припинення відрахувань до пенсійних фондів.
“Федеральний уряд навряд чи зможе продовжувати виплати мільйонам американців, у тому числі сім’ям військових, а також людям похилого віку, залежним від соціального забезпечення”, – пояснювала міністр фінансів країни Джанет Йеллен наприкінці квітня.
Тоді аналітики очікували, що гроші у Мінфіну мають закінчитися до серпня чи липня, але Єллен трохи пізніше назвала інші ймовірні терміни — початок червня, «а можливо, навіть 1 червня».
Переговори сторін тим часом затяглися: демократи спочатку були незадоволені ультиматумом Республіканської партії і наголошували, що обговорювати скорочення видатків вони готові, але не під загрозою дефолту. Останню перед від’їздом до Японії зустріч із лідерами партій у Конгресі Джо Байден провів 16 травня.
Конкретного підсумку не було, проте республіканський спікер палати представників Кевін Маккарті припустив, що сторони все ж таки можуть дійти згоди вже до кінця тижня. “Досягти певних домовленостей не так складно”, – пояснив він. Демократи, втім, такого оптимізму щодо термінів не продемонстрували, але Байден зазначив, що вдалося дійти «приголомшливого консенсусу».
Подальші обговорення збираються вести представники республіканців та Білий дім. “Нам доведеться багато зробити за короткий час”, – пояснив Кевін Маккарті. Байден, у свою чергу, повідомив, що під час поїздки до Японії має намір залишатися на зв’язку з лідерами партій у Конгресі.
Чим загрожує дефолт США та світовій економіці?
Теоретично переговори все ще можуть провалитися і потенційні наслідки такого провалу аналітики оцінюють песимістично. Якщо американська влада не зможе виконувати зобов’язань перед громадянами чи кредиторами, на економіку чекає рецесія, причому за тривалих фінансових проблем збитки досягнуть значних масштабів, вважають у Раді економічних консультантів при президенті США. “Широкий консенсус економістів полягає в тому, що подібна подія призвела б до економічної катастрофи, до того ж такої, якої абсолютно реально уникнути”, – зазначають фахівці в огляді.
Головний економіст Moody’s Analytics Марк Занді, у свою чергу, упевнений, що будь-який дефолт викличе «кризу, що характеризується різким зростанням відсоткових ставок та обвалом цін на акції». У рейтинговому агентстві вважають, що збитками загрожує навіть тижнева відсутність консенсусу щодо держборгу після «дня Х» — моменту, коли в американського Мінфіну закінчаться гроші.
Такий сценарій призведе до невеликого падіння реального ВВП, втрати приблизно 1,5 мільйона робочих місць і зростання безробіття до 5 відсотків з поточної позначки в 3,4 відсотка. Довгострокових втрат для економіки не очікується, але результатом може стати зростання вартості запозичень: інвестори захочуть компенсувати ризики, пов’язані з повторенням проблем із держборгом у майбутньому. Подібний розвиток подій може дорого коштувати платникам податків.
Прогноз на випадок проблем зі стелею держборгу, що затягнулися, ще похмуріше: «удар буде катастрофічним», адже уряду доведеться різко скорочувати витрати, що негативно позначиться на економіці. За оцінками аналітиків, спад буде порівнянний зі світовою фінансовою кризою. Реальний ВВП падатиме в другому півріччі 2023-го та 2024 року зі зниженням на 4,6 відсотка на максимумі, кількість робочих місць скоротиться на 7,8 мільйона, а безробіття досягне 8 відсотків. Інвестори почнуть позбавлятися акцій, що обвалить їхню ціну на п’яту частину, а вартість запозичень і для держави, і для громадян, і для бізнесу зростатиме, поки проблема з держборгом не вирішиться. Довгострокові прогнози також не райдужні: навіть через 10 років обсяги ВВП будуть нижчими, а робочих місць буде меншими.
Проблеми у разі дефолту очікують не лише на американську економіку — наслідки торкнуться і миру, попереджає Міжнародний валютний фонд (МВФ). Хаос на фінансових ринках означатиме, що вартість активів впаде, банки почнуть скорочувати обсяги кредитування та темпи зростання глобального ВВП знизяться з очікуваних 2,8 до 1 відсотка. Уповільнення світової економіки, у свою чергу, має призвести до зниження попиту на енергоносії та, відповідно, цін на них.
«Дискусія в США йде в дуже непростий для світової економіки час. За нашою оцінкою, можливі дуже серйозні наслідки, причому не лише для США, а й на глобальному рівні. Ми закликаємо сторони у США досягти консенсусу та терміново вирішити питання», — говорила минулого тижня представник МВФ Джулі Козак.
Деякі спостерігачі, втім, вважають, що оголошення дефолту зрештою навіть допомогло б США — за рахунок протверезного ефекту, який у довгостроковій перспективі оздоровив би економіку країни. Втім, ймовірність такого «душа» все ж таки не велика. Поки що аналітики сходяться на тому, що республіканці та демократи дійдуть консенсусу і цього разу, як завжди і відбувалося в минулому.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.